Пам’ятаєте одну з крилатих фраз зі свого часу популярного кінофільму "Москва сльозам не вірить": "Хочеш бути дружиною генерала -- вийди заміж за лейтенанта, та помадруй з ним по частинах та гарнізонах". Наталя Володимирівна Бідненко хоч і пішла заміж за лейтенанта, проте генеральшею не стала -- її чоловік вийшов у відставку у військовому званні полковника. А ось по частинах та гарнізонах їй довелося поїздити немало. Адже у послужному списку Анатолія Миколайовича свого часу були й Забайкальський та Прикарпатський військові округи, і навчання у Московській військовій академії імені Фрунзе, доводилося нести службу у військах національної гвардії та в антитерористичному центрі при СБУ. Втім, є у військовій біографії А.М. Бідненка період, якого Наталія Володимирівна якщо й торкнулася, то хіба що опосередковано -- в якості нареченої цілий рік вона тоді отримувала від коханого листи, зворотньою адресою якого значився Туркестанський військовий округ. А по суті -- Афганістан. Саме туди його, молодого неопереного лейтенанта, не ... Читати далі »

Юрій Валентинович Кліща-з того покоління, якому  випало проходити строкову службу в Афганістані.  Він з тих, хто потрапив у ту страшну і безглузду десятирічку війни на далеких і чужих українцям землях. І до цього часу не зрозуміло, кому, крім політиків , потрібна  була  була та "м"ясорубка", де  нас ніхто не чекав, де гинули і калічились наші кращі хлопці. Не легше, за  словами очевидців, жилося і звичайним афганцям, які народжувалися і  виростали в країні бескінечної війни. Служити в Афгані-це був вирок, це був екзамен на мужність і на удачу. Всі, хто повернувся з того пекла-щасливчики долі. Хоча, по-різному тепер трактується все, та й повернення у кожного своє... ... Читати далі »

 Снігу намело нинішньої зими – не встигаєш відгрібати. Якби не дочка Людмила та не зять, що зі столиці переїхали до неї у Мрин жити, чи ж могла б вона, 80-літня жінка, до сусідки придибати через замети? А хочеться з кимось про життя-буття поговорити. Особливо зараз, коли свічечка життя вже догоряє, а за плечима – клопотів тих у радощах земних і горі – хоч відбавляй.

 Для Катерини Іванівни Прядко цьогорічна зима ... Читати далі »