Світ міняється на очах. Хіба сподівались найпроникливіші політологи зі своїми передбаченнями, що війни на початку минулого століття так круто можуть змінити історію і карту світу, рівень життя народів. Моє покоління згодом і гадки не мало, що таке інфляція, живучи зі стійкими валютами в стабільних загалом суспільствах. Дехто наразі, навіть, називає застій епохи Брежнєва періодом приспаного комунізму…
А взагалі, за минуле століття настільки багато відбулося змін, що, навіть, непросто наразі сприйняти, що найбагатші люди й держави нині не ті, хто першими піднялися в космос, досконало опанували атом, нарощували виробництво металу і видобуток нафти, володіли залізницями чи, навіть, банкіри, а країни з розвинутою галуззю туризму про який і не чули, власники торговельних мереж і фінансові спекулянти, торговці віртуальним товаром у вигляді комп’ютерних програм та інформації…
Цю тенденцію, без перебільшення скажу, геніально помітив наш земляк, редактор загальноукраїнської «Інвестгазети» Ігор Ляшенко, який із спостережень і досвіду публіциста назвав історію XX століття у фактах і явищах епохою безумства.
Ми пожинаємо плоди минулої епохи, в чомусь вивищившись над нашими попередниками, а в чомусь повторюючи їхні помилки, втратили, здаєть, більше, ніж уже було досягали в економіці, гуманітарній сфері, соціальному захисті.
Живемо таки не тільки в новому тисячолітті, від початку якого пронеслася навіжено пе
...
Читати далі »
