Іще в байраках не розтанув сніг,

І ранками ще паморозь сріблиста

Висить на яворі, та вже удень з-під ніг

Вода струмує... 

Це все -- про березень. Саме з цим місяцем, не зважаючи на цьогорічні снігові кучугури та замети, до нас приходить довгождана весна-красна. Оживає довколишній світ, все навкруг починає оновлюватись, пробуджуватись, зеленіти і розквітати. Радіє природа -- радіють люди. Недаремно колись у давнину наші пращури-слов`яни саме з першим весняним місяцем березнем пов`язували новолітування.

 Чи не найпершими на життєдайний поклик теплих сонячних променів відгукуються наші білокорі красуні-берізки, які й дали у давні часи назву березню, або березілю. Колись у цей час трударі-хлібороби проводили вирубку березових гаїв, звільняли ділянки для землеробства. У березні заготовляли також і улюблений, традиційно-весняний напій -- березовий сік. Ось один з чудових рецептів цього смачного напою: у дерев’яну діжку чи металеву каструлю зливають свіжий березовий сік, а коли ємкість наповниться, клали туди вощину, підсмажений горох, або гарячий житній хліб. Через півтора тижні напій можна вживати. До речі, зберігається він протягом трьох-чотирьох місяців.

З березою й березовим соком пов`язані й народні прикмети: багато соку в берези -- на дощове літо, якщо береза раніше опушиться за клена чи вільхи -- буде сухе літо, а пізніше -- дощове. Допомагала береза хліборобам і з сівбою: розпускаються листочки -- сій овес, якщо раніше розпускається вершина берези -- сій хліб рано, якщо внизу -- сій пізніше.

В березні слідкували й за іншими рослинами: почала цвісти ліщина -- час виставляти вулики ,з`явилися підсніжники -- пора висівати овочі та квіти на розсаду. По первоцвіту передбачували погоду: якщо проліски чи підсніжники розкриті -- буде гарна погода, а коли бутони закриті й пониклі -- жди негоди. 

А ось кілька прикмет, пов`язаних з пташками: качки прилетіли вгодовані -- весна буде затяжною, рано прилетіли жайворонки -- на теплу весну, якщо гуси летять високо -- буде багато води, а якщо низько -- мало, ворони купаються ранньою весною -- до тепла, прилетіли журавлі -- скоро лід зійде, з`явився в небі жайворонок -- буде тепло, а зяблик -- холодно. Пташки також віщували, яким буде літо на корми: якщо в гніздах менше яєць, ніж звичайно -- чекай неврожаю.

На перший весняний місяць припадають народні й церковні празники, з якими пов`язані самобутні обряди, прикмети. Так, сьогодні за народним календарем свято вшанування Тимоша-весногрія, Хоми. Цього дня весна приходила на поріг з сонечком і теплим вітерцем. Говорили: «Прийшов Хома -- зими вже нема», або «На Тимоша-весногрія і старцям надія».

9 березня. Обретіння, Івана Предтечі. Примічали, що в цей день повертаються з вирію пташки і шукають собі місця для гнізд, а ще казали, що на Предтечу птахи повертаються до гнізд, діти до хліба, а чоловіки до жінок і до роботи. Люди спостерігали за перелітними птахами, які повертались у рідні краї, говорили так, що коли у цей день співатиме синичка -- буде тепло, а якщо прилетіли граки й відразу займають свої гнізда -- буде дружня весна.

14 березня. Явдохи-плющихи. З найдавніших часів і до XV століття в Україні-Русі Новий рік відзначали саме в цей день, на Явдохи. А потім це свято стало першим днем весни. Казали, що на Явдохи прокидається і починає підсвистувати байбак. З цим святом пов`язували багато прикмет і завбачень про майбутній урожай і погоду. Так, якщо на Явдохи гарний сонячний день,то буде врожай пшениці, конопель, льону, огірків, опеньків. Увесь день погожий -- усе літо буде гарне, а якщо день похмурий, дощовий, то літо буде тепле й мокре, треба сіяти просо й гречку. Звідки вітер на Явдоху -- звідти буде ціле літо, теплий вітер -- на мокре, вітер з півночі -- на холодне, із заходу -- буде добре ловитися риба, зі сходу -- плодитимуться бджоли, а з півдня -- врожай на хліб. На Явдоху висівали капусту на розсаду, тоді вона не боятиметься морозів.

18 березня. Конона. За переказами святий Конон править кіньми колісниці, якою їздить по небу Ілля Громовержець, тому його вважали покровителем коней. Чоловіки на це свято збиралися в шинок випити за Конона і коней, щоб були здоровими і сильними, але намагалися не перебирати міри, бо вважалося, що необачних обов`язково поносять коні. Жінки в цей день перебирали й передивлялись городнє насіння. 

22 березня. Сорок Святих. Колись вважалося, що саме з цього дня, коли сорока має покласти в гніздо сорок паличок і розпочиналася весна. До свята господині випікали з тіста печиво у вигляді «жайворонків» чи «голубців» і посилали з ними дітей на вулицю «закликати весну», або «закликати пташок з вирію», щоб скоріше прилітали й приносили на своїх крилах весну. 

30 березня. Теплого Олексія. У цей день, як правило, не працювали, лише пасічники обов`язково виставляли вулики «для обльоту» бджоли. З теплого Олексія починалася вже справжня весна.

На жаль все більше й більше забуваються добрі старі обряди і звичаї, пов`язані з початком весни. Колись у цю пору вже закінчувались «хатні» розваги молоді -- вечорниці й досвітки, в березні відзначалися веснянки й гаївки, яких зараз уже ніде не почуєш і не побачиш. А ще на цьогорічний березень припадає Великий піст. Триватиме він до Страсної суботи, тобто до 3 квітня. Всі сім неділь люди не споживали м`ясних і молочних продуктів. Та піст був не тільки тілесний, але й духовний, у ці дні утримувались від брутальних слів і навіть поганих думок, гріховних вчинків, надмірних веселощів. І в той же час кожний намагався зробити якусь добру справу: допомогти бідному, безрідному, немічному. Тож проживімо цей місяць саме ось у таких думках про добро й милосердя, будьмо відкритими для співпереживання та готовими допомогти ближнім. І чекаймо на весну й Великдень….

К. МИХАЙЛЕНКО.