Липень по праву вважається не лише маківкою, але й окрасою року, багатою на тепло, світло, квіти, ягоди. На липень припадає не тільки найбільше жарких днів, але й немало скороминущих грозових злив. У липні в Україні косять сіно, у липні ж починаються й жнива. Втім, чи не найбільше турбот липень приносить селянам, вони чекають його з нетерпінням і побоюванням, бо година негоди з шквальним вітром і градом може звести нанівець тяжку працю на протязі цілого року. Отож на липень, а, точніше, на його погодні завбачення, зазвичай селяни звертають всі свої надії та сподівання. Відтак кожна звісточка про його погідність та тепло стає справжньою доброю звісткою. Та хіба ж то тільки для селян?! Сонцю та теплу неабияк порадіють і липневі відпускники, студенти та дітлахи, яким до школи ще ой як далеко. Тож відрадно, що народний прогностик Володимир Лис обіцяє нам липень, наповнений сонцем і теплінню. Як зазначає самодіяльний прогнозист, особливо теплими й сонячними, навіть спекотними, очікуються майже повністю перші дві декади. Принаймні, перші два тижні цього місяця. А дощі впадуть на левади, луги й поля, за прогнозом, уже в другій половині другої декади. Десь після 15 липня. До того ж дощі доволі відчутні. Погода на деякий час погіршиться. Після перерви знову пройде дощ. Але в другій половині третьої липневої декади знову ж таки випогодиться. І ця липнева спека передасться і першим дням ... Читати далі »

Безліч відповідей на це питання знайдеться в кожного. Але всі вони, зрештою, прямуючи в думках різними траєкторіями, неодмінно співпадуть в одному, найзаповітнішому, омріяному. Афористично з цього приводу і чи не найближче до істини висловився відомий письменник В. Короленко, вклавши у свою крилату фразу віковічний досвід багатьох і багатьох поколінь землян.: «Людина створена для щастя, як птах для польоту».

 А воно швидкомінливе, як пори року. Незчулися, як у буднях і святах пролетіла-відвирувала ще одна весна, в якій, навіть не помічаючи, прагнув почуватися щомиті щасливим. Швидко згасли першоцвіти й уже відмолодилось, вважай, літо, входячи в статечну зрілість і пишнішим земним букетом, і першими дарами в саду, на городі. Та все ж, чомусь в найглибшому сховку душі залишається радісна й хвилююча мить, як буквально на очах народжувались з-під недавно глибокого снігу піднімалися назустріч першим променям маленькі дива -- проліски, які подарував мені із свого домашнього квітника мій добрий незабутній друг Єгор Іванович Житняк. На клумбі нашого адмінподвір’я до піввікон і майже до людського зросту витягнулися і хвилять теж його квіти -- милі, шестипелюсткові, сонячні півники. Скромні, як він, і з ними поруч якось по-особливому сприймаються буденні проблеми, розчарування, легшає плечам і душі від утоми.

&nbs ... Читати далі »