Початок літа завжди гаряча пора. Передусім у навчальних закладах різного рівня акредитації. Одні екзаменують і вручають дипломи випускникам, інші чекають майбутніх учнів та студентів, які прийдуть здобувати професію. Безперечно, це дуже відповідальний і важливий крок, і головне тут -- зробити правильний вибір, як мовиться , щоб бажання співпало з можливостями дитини і батьківським гаманцем. Бо подобається це комусь чи ні, але ми всі знаємо, що безкоштовна освіта у нашій державі лише декларується. Зрештою, не лише освіта. Лікування та оздоровлення -- також. І це не просто слова. Останнє засідання колегії, яке вів голова райдержадміністрації Іван Пугач -- тому яскраве підтвердження. Кажучи в загальному, нинішня канікулярна кампанія з організації відпочинку та оздоровлення дітей -- справа батьків і наповнюваності їхнього гаманця. Безперечно, якусь дещицю, а точно -- 140 тисяч гривень закладено в районний бюджет. Проте половина дітей, що пройдуть по звітах як оздоровлені, це, фактично, відвідувачі пришкільних таборів денного перебування дітей. Хоча тут про оздоровлення взагалі не йдеться. У цьому році таких таборів буде 19 на 950 дітей. Ще стільки ж дітлахів, у переважній більшості, якщо потрапить під категорію "обраних": діти -- сироти та позбавлені батьківського піклування, діти -- інваліди, чорнобильці, творчо обдаровані, з багатодітних родин, матимуть можливість теж відпочити у відповідних закладах області та Півдня. Жменя дітей оздоровиться ... Читати далі »

Питання благоустрою і наведення порядку в місцях, де живемо і працюємо, актуальне цілорічно, щораз особливо загострюючись по весні справжньою повінню нових стихійних смітників. Їх з року в рік на традиційних толоках і суботниках збираємо все більш щедрими врожаями -- обабіч доріг і попід дворами, в лісосмугах уздовж залізничного полотна, в тому ж багатостраждальному центральному парку, який всією громадою голослівно хочемо бачити впорядкованим і красивим, натомість гуртом докладаючи чималих зусиль, аби місце для відпочинку було відчутним докором на спільному сумлінні. Адрес і адрес подібних -- не злічити у Носівці й кожному селі, які на ділі показують наскільки збайдужіли серцями і розумом, перестали бути господарями у власному ж домі. А чи, може, натужно пнучись в компанію до заможних європейських країн й собі чекаємо наймитів, які прибиратимуть слідом, дбаючи аби бруд не осідав на чистих черевиках і руках? Втім, і тут мали б знати, що в цих оазисах культури і цивілізації не тільки вчасно і якісно прибирають, а й не смітять, не кидають недопалки і пляшки поруч із урнами для сміття і вже точно не ламають їх. І справа не тільки в суворому контролю з боку влади і правоохоронних органів, діючих штрафах. Просто виховання відповідне і, якщо хочете, менталітет, в якому не закладено бути ворогом самому ж собі.

Ми ж і в цьому році вже традиційно провалили іспит на самосвідомість і відповідальність. Затяжна і сні ... Читати далі »

Відшуміла повенями, відбуяла первоцвітом, відщебетала ластівками весна-красна і наступає полудень року — червень-різноцвіт. Місяць найкоротших ночей і найдовших днів, коли вечірня зоря немовби у вранішню переходить, його ще іноді зовуть місяцем тиші, бо саме у цей час більшість пташок висиджує малят у гніздах і тому їм не до пісень і щебету. Люди знають про це і теж у лісі чи в саду ведуть себе тихо й обережно, щоб не турбувати своїх найменших друзів і помічників -- пташок.Червень обдаровує людей першими садовими й лісними ягодами, ранніми овочами. У червні наступала пора найшановнішої селянської праці — сінокосу. З діда-прадіда вважалося, що найкраще сіно те, яке скошене перед самим цвітінням трав. А ще знали, що справжнє літо, справжнє тепло наступає тоді, коли зацвіте шипшина і з'являється цвіт на калині. Втім, наш знайомий народний прогностик з Волині Володимир Лис за всіма своїми багаторічними спостереженнями цьогорічний червень бачить таким: сонячними будуть перші кілька днів, щоправда, з ймовірними нічними приморозками. А після сьомого червня погода взагалі зіпсується. Примхливою, з дощами майже вся друга декада. Холодна хвиля -- наприкінці її. А ось після двадцятого встаткується й справді тепла літня днина. 

Крім усього, червень у народі вважають усьому початок: і літу, і майбутньому врожаю, і осені, і навіть далекої ще зими. Народний календар червня рясніє різноманітними прогнозами і завбач ... Читати далі »

Нещодавно голова профільного комітету Верховної Ради Олександр Ткаченко на одному із сесійних засідань оприлюднив шокуючі факти. Виявляється, Україна сьогодні забезпечує себе цукром власного виробництва лише на 60 відсотків. Тоді питається в задачці: навіщо ж було вітчизняні цукрозаводи перетворювати на пункти заготівлі металобрухту? Вилучати з сільгосппереробки цілу галузь? Позбавляти робочих місць виробників сировини,а заводських фахівців можливості реалізувати свою кваліфікацію?

Логіка абсурду. Нам уже й льон не потрібен, і картопляний крохмаль, і просто товарна картопля. Виявляється, ближче її завезти у Крим із Туреччини, ніж із Полісся. Мовляв, городиною хай забезпечують приватники, або ж польські сусіди. Займатися виробництвом яловичини, свинини, тим паче баранини -- невигідно. Нічим нагодувати худобу? Так зерна ж скільки вирощуємо! І кормових угідь не поменшало, швидше - навпаки. Та, схоже, навіщо зайвий клопіт...

Комусь, очевидно, вигідно періодично збивати нас із пантели-ку, коли й очевидне стає неймовірним, інакше б не пускали під ніж цукрозаводи, не завозили солодкий продукт від сусідів, не ганьбилися цукром тростинного походження. Дійшли до межі, за якою ні крихти здорового глузду: вигідніше торгувати металобрухтом, а не цукром. За що ж таке судилося нашому селу?

Приклад, про який мова нижче, на щастя, з іншої опери ... Читати далі »