Відшуміла повенями, відбуяла первоцвітом, відщебетала ластівками весна-красна і наступає полудень року — червень-різноцвіт. Місяць найкоротших ночей і найдовших днів, коли вечірня зоря немовби у вранішню переходить, його ще іноді зовуть місяцем тиші, бо саме у цей час більшість пташок висиджує малят у гніздах і тому їм не до пісень і щебету. Люди знають про це і теж у лісі чи в саду ведуть себе тихо й обережно, щоб не турбувати своїх найменших друзів і помічників -- пташок.Червень обдаровує людей першими садовими й лісними ягодами, ранніми овочами. У червні наступала пора найшановнішої селянської праці — сінокосу. З діда-прадіда вважалося, що найкраще сіно те, яке скошене перед самим цвітінням трав. А ще знали, що справжнє літо, справжнє тепло наступає тоді, коли зацвіте шипшина і з'являється цвіт на калині. Втім, наш знайомий народний прогностик з Волині Володимир Лис за всіма своїми багаторічними спостереженнями цьогорічний червень бачить таким: сонячними будуть перші кілька днів, щоправда, з ймовірними нічними приморозками. А після сьомого червня погода взагалі зіпсується. Примхливою, з дощами майже вся друга декада. Холодна хвиля -- наприкінці її. А ось після двадцятого встаткується й справді тепла літня днина. Крім усього, червень у народі вважають усьому початок: і літу, і майбутньому врожаю, і осені, і навіть далекої ще зими. Народний календар червня рясніє різноманітними прогнозами і завбаченнями. Ось, скажімо, літо з вітрами і бурями показувало на зиму з хуртовинами. Літо сухе й жарке — зима малосніжна, морозяна. Сире літо і тепла осінь — на тривалу зиму. Врожайне літо — холодна, люта зима. Уважно слідкували за поведінкою тварин, птахів, комах та за станом природи і легко завбачували погоду на день-два наперед. Ось придивіться лишень уважніше і переконайтесь самі: вечірня роса на ясну погоду, а її відсутність -- на дощ. Рум'яний вечір і сірий ранок - на гарну погоду. Ранковий туман — на гарний день. Якщо шипшина не розкриває квітів — чекай дощу. Поникли квітки картоплі — бути негоді. Квітки в’юнкої берізки закриваються на дощ. Ластівки й стрижні літають високо — на ясну погоду, а низько — на хмарну. На перший літній місяць припадають народні й церковні празники, самобутні обряди і вірування, прикмети й прогнозування, пов'язані з старовинними звичаями. Причому, найчастіше вони пов’язані з проведенням сільгоспробіт, зокрема, сівби та догляду за рослинами. Так, 7 червня на Івана Головатого висаджували в грунт капустяну розсаду, робили пізню сівбу ярої пшениці, починали збирати лікарські трави. Ходили в поле дивитися на хліба, каталися по житу, примовляючи «Рости, рости трава до лісу, а жито до клуні» на Феодосії-колосниці, 11 червня. Для лікування від зміїних укусів спрадавна застосовувалися різні трави, зібрані 12 червня, на Зміїне свято. 17 червня, на Митрофана, селяни раніше прагнули вивезти на парове поле органічні добрива. 21 червня -- Федора Стратилата, або Федора-криничника. Цей день вважається найсприятливішим для визначення підземних вод з метою спорудження криниці. Для цього напередодні на місце, призначене для колодязя, кладуть сковорідку. Вранці при сході сонця дивляться, якщо сковорода вкрита водяними струмочками, то це вказує на правильне визначення місця. Цього ж дня ворожать на погоду та врожай. НЕ хотілося б обминути й дня 23 червня, яке в народному календарі позначене днем Іоанна Тобольського -- видатного церковного та культурного діяча сімнадцятого століття. Чому? Бо він наш з вами земляк, народився в Ніжині, а походив зі шляхетного роду Васильківських, й був більш відомий як Іван Максимович. Працював вчителем в чернігівських школах, згодом прийняв чернецтво в Києво-Печерській лаврі і був її проповідником та економом. ЗА поданням гетьмана Мазепи був висвячений на єпископа Чернігівського. Й саме в Чернігові заснував першу в країні духовну семінарію, до якої приймали не лише дітей духовних осіб, а й дворян, козаків та міщан. 26 червня, на Килини-гречишниці, зі свіжих сходів гречки зрізали жменьку і прикрашали нею ікони, готували мирську кашу з минулорічних запасів та пригощали нею жебраків та прочан, які за це бажали господарям гарного врожаю. Стосовно сучасних професійних календарних дат, то розпочинається літо Днем захисту дітей. 4 -- Міжнародний день безневинних дітей -- жертв агресії. 5 -- Всесвітній день навколишнього середовища. Шостого своє професійне свято відзначатимуть журналісти та працівники водного господарства. Співробітники фондового ринку можуть відзначити свій день 12 червня, а працівники легкої промисловості -- наступного, 13 червня. 14 червня -- Всесвітній день донора, а 20 -- День медичного працівника та Всесвітній день біженців. Держслужбовці своє професійне свято відзначатимуть 23 червня, тоді, як напередодні позначене у календарі як день скорботи та вшанування пам’яті жертв Великої Вітчизняної війни в Україні. Митники свій професійний день у календарі мають 25 червня, а 26 позначене Міжнародним днем у підтримку жертв тортур та Міжнародний день боротьби із зловживанням наркотичними засобами та незаконним їх обігом. А під завісу місяця відзначатимемо День молоді (27) та День Конституції (28). На цьому будьмо здоровими та щасливими й нехай літо принесе всім тільки радісні, щасливі дні. К. МИХАЙЛЕНКО. «Носівські вісті»
№23(9144)
|