Зважаючи, що питання про виконання районного плану заходів щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти було винесене першим у роботі колегії при голові райдержадміністрації, його актуальність неодноразово підкреслювалася у виступах начальника відділу освіти РДА Н.П.Баришовець та директорів районної гімназії Л.І.Сліпченко, будинку дитячої та юнацької творчості С.І.Трейтяк, коментарях голови РДА І.І.Пугача та головного лікаря району М.К.Колєснікова.
Говорити про стан освіти в нашому районі байдужо просто неможливо. Хоча б з огляду на те, що Україна і Носівщина четвертий місяць живе без бюджету. А це означає, що фінансування, зокрема по освіті, проходить лише за трьома захищеними статтями: оплата енергоносіїв, харчування та заробітна плата. По суті, такий "державницький" підхід до освіти робить її, а заодно і вчителів з учнями, і батьків заручниками ситуації, коли якраз останні добровільно - примусово стають спонсорами навчальних закладів, де діти здобувають спочатку дошкільну, а потім і середню освіту. З власного досвіду знаю, що до цього вже давно звикли, щоразу готуючи відповідну суму на ремонт, музей, літературу тощо, ставлячи перед собою риторичне запитання: так все ж таки, яка у нас освіта? Натомість, дивлячись на старання педагогів, які навіть за цих непростих умов, застарілого обладнання, відсутності інвентаря, матеріалів, інструментів у шкільних кабінетах, без сучасного технічного забезпечення навчають наших дітей за сучасними вимогами, застосовуючи новаторський підхід до вивчення предмета, не розминаючись з творчим пошуком, успішно виконують найголовнішу мету педагога -- надання якісної освіти, не забуваючи при цьому ще одну істину: вчитель перестає бути вчителем, коли припиняє вчитися сам, -- переконуєшся, що в школі випадкових людей не буває
Ознайомившись із досягненнями школярів та вихованців дитячої спортивної школи , будинку дитячої та юнацької творчості на предметних олімпіадах, змаганнях та різноманітних конкурсах, випливає закономірний висновок: педагоги Носівщини безперечно заслуговують на те, аби схилитися в поклоні вдячності за наших дітей. Бо ж не секрет, що кожне навіть найменше досягнення дитини - це, передусім, систематична, кропітка робота вчителя, дитини і батьків. Зачасту, більше навіть вчителя, який вчить не лише своїх учнів, а й батьків розпізнати ті чи інші вміння і навички дитини. Дійсно, результати є вагомі. За словами Наталії Баришовець в нинішньому році шість наших учнів показали найкращі знання у ІІІ етапі Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін. Участь наших школярів в обласних конкурсах з краєзнавства, екології, Всеукраїнських проектах та акціях, де перемагають учні та вчителі разом, говорить лише про одне: у нас є всі потенціальні можливості, майже чотириста творчо обдарованих учнів. Але ж їх могло бути і набагато більше.
Разом з тим залишається ціла низка проблем, які зрушити з місця мають передусім зміни в свідомості всіх. Для цього не потрібні значні кошти, мова йде про моральне виховання наших дітей, яке починається, переконана, з сім'ї. Може й справді, найбільша проблема -- відсутність співпраці і розуміння між школою і родиною, в результаті чого найбільше потерпає дитина, шукаючи собі морального прихистку на вулиці? Адже зацікавити дитину, змусити прийти на гурток чи секцію замість беззмістовного чи ще гірше слизького дозвілля в сумнівних компаніях, -- це вже майстерність вчителя, помножена на батьківську уважність і виховання. Зрозуміло, що на сьогодні зацікавити дитину вчителю набагато складніше з багатьох причин, проте для стовідсоткової віддачі вчителя потрібно теж немало. І якщо вчителі з досвідом звикли, що працювати на якість -- професійний обов'язок, незважаючи ні на що, то молодь не поспішає поповнювати ряди сівачів розумного, доброго, вічного.
Тому, певно, так гостро стоїть зараз питання про омолодження кадрового потенціалу педагогів району, зокрема, в селах. Зрозуміло, що бажаючих їхати в село, де перспективи далекі від райдужних, мало бо в школах скоро нікого буде навчати. Адже є школи , де на наступний Першовересень прийде дві або й жодної дитини. На сьогодні в районі вже озвучене питання стосовно закриття Яснозірківської, Ганнівської та Адамівської шкіл, услід за Софіївською. І цілком зрозуміло, що це не чиясь примха. Бо коли йде мова про фінансування збиткового закладу, моральні аспекти відходять на другий план. І зважаючи на значне недофінансування галузі в цілому, прийняття непопулярних рішень буде. Власне, все з тієї ж причини немає можливості капітально відремонтувати чи завершити розпочаті роботи в ряді шкіл та навчально - виховних закладів району. У минулому році 1 млн 735 тис.грн. надійшло зі Стабілізаційного фонду, які розподілили на реконструкцію школи в Козарах та будівництво котельні в Червонопартизанській ЗОШ №1.
Щось вдалося зробити і за рахунок районного бюджету. Так, проведений капітальний ремонт школи та дитячого садка в Дослідному, спортзалів у міській №4 та №2, ремонт систем електро та водопостачання в ряді шкіл району, системи опалення районної гімназії тощо.
Проте це дуже мало з огляду на те, що приміщення навчальних закладів далеко не нові і потребують постійних фінансових асигнувань. Зрозуміло, що батьки не зможуть взяти на себе такі витрати. На сьогодні гостро стоять питання про ремонт опалення в ряді шкіл району, проведення водопроводу до БДЮТ, організацію підвозення учнів Адамівки, сіл Селищенської сільради тощо, які вимагають справді чималих коштів, яких на сьогодні в районній безбюджетній казні просто нема.
Справедливо наголосила у своєму виступі директор районної гімназії Любов Сліпченко про відсутність автобуса в навчальному закладі, який, по суті, районним вважається лише за вивіскою, оскільки можливості дістатися в дітей навіть з віддалених мікрорайонів міста не завжди є, тому основу гімназистів складають найближчі сусіди -- учні першої міської школи. Тут би транспорт був справді доречним, зважаючи й на те, що гімназія не просто відбулася як заклад нового типу, але й на рубежі свого десятиліття має чимало досягнень, ставши лідером, вважай, у всіх вчительських та учнівських починаннях і відкриттях, представляючи Носівщину не лише на обласному, а й на Всеукраїнському, міжнародному рівнях. Тому справді слід всією громадою подумати про залучення учнів не лише міських шкіл, а й району, адже обдаровані діти є в кожній школі, просто можливості у всіх різні.
Районна влада в особі голови РДА Івана Пугача на завершення обговорення питання пообіцяла підтримку галузі за будь - яких умов. Все починається з учителя. Адже сьогоднішні учні - завтра громадяни і будівничі нашої держави. Тому, перефразовуючи крилатий вислів, справедливо буде сказати: якщо сьогодні економити на освіті власній, завтра будемо фінансувати чужу. Прикладів , що підтверджують цю думку, переконана у нас достатньо. Тож є широке поле не лише думати і припускати, а рішуче і мудро діяти, адже саме в цих невеличких і скромних, нових і просторих класах загоряється найважливіше світло нашого життя -наші діти крокують Країною Знань, всотуючи у юні серця зерна, посіяні Вчителем.
Н.КАЛЮЖНА.
