 Судова система в усі часи залишалася найважливішою ланкою та найяскравішим виразником правової системи держави, метою та завданням якої було забезпечення законності та правопорядку в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Від самих його первісних витоків і до сьогоднішніх днів. Пам’ятаєте, в знаменитому «Ярославі Мудрому» незабутнього Івана Кочерги: «Раніш закон, а потім благодать»… Будуючи правову державу, не забуваємо про людину, її життя здоров’я, честь та гідність, недоторканість та безпеку, які в Україні є найвищими соціальними цінностями, котрі можуть бути захищені лише справді незалежним судом, який діє на засадах законності, гласності, рівності всіх учасників судового процесу, змагальності сторін. Бути суддею, вершити правосуддя -- професія надзвичайно складна й відповідальна. Однак саме їй присвятив значну частину свого життя суддя Носівського районного суду Олександр Миколайович Кучерявець. Непростим був його шлях у юриспруденцію. Спочатку закінчив Полтавське військове зенітно-артилерійське училище, був професійним військовим. Затим здобув спеціальність інженера. Був комсомольським ватажком. А після закінчення Київського національного університету працював на Бобровиччині, звідки родом, нотаріусом. Натомість останні двадцять три роки цей поважний чоловік в суддівській мантії вирішує людські долі -- засуджує злочинців та захищає інтереси потерпілих, здійснює розгляд та винесення судових рішень по кримінальних, цивільних справах та справах про адміністративні правопорушення. Цілеспрямованість, справедливість, чесність та вимогливість -- ось якості, які допомогли Олександру Миколайовичу стати професійним служителем Феміди та які сьогодні допомагають йому вершити правосуддя. Він -- шанована людина в колективі районного суду та серед жителів обох сусідніх районів - Носівського та Бобровицького, мудрий наставник для молодих працівників суду. Його професійна діяльність не обмежується стінами службового кабінету чи залу судових засідань. Полеміка з приводу винесення рішень в тих чи інших життєвих ситуацій у Кучерявців нерідко продовжується і вдома -- адже й донька Людмила, і син Микола також обрали собі професійний шлях у юриспруденцію. Втім, вдома Олександр Миколайович ще й дбайливий господар, закоханий у квіти, тому й не дивно, що з ранньої весни й до пізньої осені оселя та подвір’я Кучерявців потопають у тюльпанах, трояндах, гладіолусах. Квіти ж у робочому кабінеті судді створюють атмосферу затишку та довіри до відвідувачів. Щодня ось вже впродовж багатьох років за будь-якої погоди його старенькі «Жигулі» долають шлях від Бобровиці до Носівки, щоб ретельно вивчивши всі обставини справи, іменем закону та силою влади, наданої йому державою й народом, вершити Правосуддя. В. ДИКИЙ, голова Носівського районного суду.
|
