Авторитет служби у Збройних Силах України, суттєво росте. Число бажаючих приміряти на себе солдатську форму -- також. За словами заступника військового комісара Бобровицько-Носівського об’єднаного районного комісаріату майора В.О.Зуєва цьому є кілька пояснень, продиктованих життям. Передусім після проходження строкової служби є більша ймовірність знайти роботу, якийсь процент обирають це як можливість поєднати приємне з корисним( і здобути навики, які потім в житті знадобляться чоловікам, і перечекати на рік безробіття) проте бажаючих не бракує, особливо з огляду на скорочення Збройних Сил України. Цьогорічний осінній призов на Носівщині завершився успішно. Стали солдатами двадцять призовників, які поповнили війська МВС, сухопутні, військово-повітряні сили та один- роту почесної варти.

 На сьогодні для Збройних Сил характерна служба по контракту. Якщо для Носівщини це не дуже актуально, зважаючи на географічну близкість до столиці, то в інших районах області -- це також можливість працевлаштування та соціального пакету. І хоч заробітна плата, зазвичай, невисока, але з листопада її підвищили на 55 % від окладу і це, як мовиться, краще, ніж бути в статусі безробітного. До того ж контрактники забезпечуються один раз в день безплатним харчуванням, житлом, формою, медзабезпеченням та санітарним лікуванням, а також мають можливість обрати частину для проходження служби згідно з пропонованим переліком. Ще один позитив- зараз всі громадяни, які ще не проходили строкову службу. Але мають середню спеціальну чи вищу освіти можуть йти на службу за конкратом. Перший конкракт укладається на три роки. 

Серйозні думки про конкракту службу були і у вчорашнього солдата, молодшого сержанта Романа Коломійця. Він всього два місяці, як дембель. Проте враження від служби якнайкращі. Йти служити і вдягнути солдатську форму він мріяв ще з восьми років. А коли підійшов час: питання йти чи не йти навіть не стояло. Він потрапив у піхоту. Вже за перших шість місяців пройшов не лише армійські ази, а й вивчився на командира відділення бойових машин піхоти. Тому коли його переводили з військової частини «Десна» у Білу Церкву у 72 окрему механізовану бригаду, він був відповідальний за півтора десятка солдатів. Було спочатку непросто, проте в армії діють такі неписані закони:не поважаєш мене, поважай мої погони. Служба була цікавою і промайнула швидко, хоч і довелося пройти через випробування, але Роман завоював авторитет однолітків і керівництва. Це пояснюється передусім його природніми здібностями і вихованням, у яке так багато вклала серця його мама Валентина Іванівна Михайлівна. Саме хвилюючись за неї, син не пішов у конкратники, однак свою майбутню професію пов’язав з службою в органах внутрішніх справ. За місяць після повернення зі служби в армії пройшов відбір на охоронця ізолятора тимчасового утримання. Після року служби юнак сподівається вступити на здобуття вищої освіти і стати офіцером. Бо це не просто відповідально, це почесно і справді -- по-чоловічому.

Н. КАЛЮЖНА.

«Носівські вісті» №50(9171)

Читайте інші матеріали «Носівських вістей»