 Фізична культура -- складова частина загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, морально -- вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості, а також є складовою виховного процесу дітей, молоді та повноцінного життя. Вони -- важливий засіб підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів. Дитина бігає, стрибає, підтягується не тому, що її змушують це робити, а тому, що є така потреба і їй це просто подобається. Навчившись в дитячому віці любити спорт -- це вже на все життя. Саме в дитинстві закладається фундамент здоров'я людини, зрештою, її ставлення до способу і в цілому до життя. На жаль, у нашому суспільстві робиться ставка зовсім на інші цінності, що не мають нічого спільного із турботою про здоров'я дітей та підлітків. Бурхливий науково -- технічний прогрес веде до різкого скорочення об'єму енерго -- м'язових витрат. За всіма благами ми отримуємо ще й таке явище, яке носить назву гіподинамія, або руховий голод, що стає джерелом багатьох хвороб. Академік Микола Амосов говорив, що цивілізація не повинна призвести до фізичного ослаблення людини. Якщо немає необхідності в тяжкій фізичній праці, її повинен замінити спорт. В іншому випадку суспільство може фізично деградувати. Сьогодні ми вже спостерігаємо плоди нашої байдужості до життя і здоров'я наших дітей. Діти стали менш рухливими, а це знижує захисну реакцію дитячого організму до різних захворювань. За останні роки рівень захворюваності серед дітей шкільного віку зріс більш як на 30%, лише одна дитина з десяти йде до першого класу здоровою. А за період навчання в школі рівень хронічних захворювань зростає у два рази. На всі види активної діяльності школярів залишається не більше 15--17 % вільного часу. І під час відпочинку у наших дітей переважають заняття статичного характеру -- сидіння за комп'ютером, перегляд телепередач тощо. До того ж великий потік всебічної інформації викликає додаткову втому. Два уроки на фізкультури тиждень компенсують лише 11 процентів необхідних рухів. Соціологи встановили, що в багатьох старшокласників значно знижений інтерес до занять фізичною культурою. Доречним буде згадати, що в часи Радянського Союзу дуже добре працювала комплексна програма фізичного виховання учнів середніх шкіл, в якій було передбачено всі форми фізкультури на основі Всесоюзного фізкультурного комплексу (ГПО,ГТО). Нині функціону\ щось подібне "Козацький гарт", проте не має такого ефекту. Треба зрозуміти, що заняття фізичною культурою в школі повинні забезпечити виконання головного завдання: зміцнення здоров'я дітей, підвищення їхньої працездатності. Для цього мають бути не лише дипломовані фахівці, яких не бракує в навчальних закладах району, а й сучасна матеріальна база. А вже спортивна школа має розвивати спортивні здібності дитини то займатися підготовкою команд до участі у районних, обласних та Всеукраїнських змаганнях. Носівська дитячо-юнацька спортивна школа працює з 1998 року. За цей час з її стін вийшло десятки талановитих спортсменів, які принесли славу не лише рідному краю, а й державі. Передусім завдячуючи тренерам, яких нині сімнадцять. Кожен -- не просто фахівець, залюблений у свою справу і з великим бажанням прищепити набуті знання, вміння своїм вихованцям. Нині працює три відділення: футболу, настільного тенісу та легкої атлетики. Вихованці нашої школи регулярно беруть участь у змаганнях різного формату, посідаючи в області достойні місця. Кращі учні, зокрема, О.Скиба, О. Голодна, Б. Лисенко, Д. Тонконог, інші продовжують навчання у вищих училищах Олімпійського резерву столиці та Броварів. Щороку випускаться із школи першокласні футболісти, які виступають за інші райони області, бо в нас немає можливості утримувати їх. Тобто із поставленими завданнями колектив школи успішно справляється, проте, якби була підмога і підтримка, результати були ще б вагомішими. Передусім хвилює ремонт приміщення. Скільки ще протримається один з найкращий в області заклад такого типу без ремонту з часу здачі в експлуатацію, невідомо? Не менш актуальною є питання проведення навчально -- спортивних зборів, які, згідно з положенням роботи спортивних шкіл, мають проводитися двічі на рік. Протягом десяти днів учасники зборів мають посилено харчуватися та тренуватися. Останній раз такі збори проходили у 2002 році. Та ж проблема і з фінансуванням районних та міських спортивних змагань, де з потрібних коштів виділяється лише третина, зокрема, на харчування. Недостатнє фінансування на спеціалізоване спортивне взуття, одяг провокує зниження інтересу дітей займатись спортом. Не лише в матеріальному забезпеченні, а й у ставленні передусім дорослих до здоров'я дітей, прищепленні їм любові до спорту, підтримки та ведення здорового способу життя криється проблема нинішнього стану розвитку фізичної культури та спорту в районі. Адже у нас є резерви і є вже вагомі здобутки, треба лише усвідомити важливість розвитку фізичної культури для дитини і підтримати тих, хто щодня працює на майбутнє -- наших дітей. При нагоді найщиріше вітаю колег -- фізкультурників, ветеранів, всіх любителів спорту з нашим професійним святом. Переконаний, ми робимо важливу справу, адже фізичне виховання -- це здоров'я нації. Григорій БУДЛЯНСЬКИЙ, директор ДЮСШ |
