Минулого четверга відбулася двадцять шоста сесія районної ради п’ятого скликання, першим  питанням на розгляді якої було аналіз демографічної ситуації, стан здоров’я населення та заходи щодо покращення медичного обслуговування жителів Носівського району, з яким перед депутатами виступив головний лікар ЦРЛ Микола Колєсніков.
  На сьогодні в районі проживає 32221 чоловік, серед яких 14260 міських та 17961 сільських жителів. З них діти до 14 років складають 4396, від 15 до 17 – 1111. Дорослі мешканці району становлять 26714 чоловік. Відрадно, що останнім часом демографічна ситуація в районі змінилася на краще. За звітний період народжуваність у районі зросла на 22 проценти тоді, як смертність знизилася на 4 відсотки. Отже,  маємо хоч якісь передумови для того, щоб якщо так відразу й не позбутися непривабливої прикладки регресного, неперспективного району, то принаймні скоротити цю різницю до мінімуму. Тим більше, що, як наголосив виступаючий, це ще не той показник, яким можна було б пишатися. Адже і в медицині, і в структурі життєдіяльності населення є ще чимало важливих та невідкладних проблем,  які потрібно було вирішувати не сьогодні і вже навіть не вчора. Та й чи під силу вони самим лише медпрацівникам. Так, скажімо, в районі на сьогодні відзначається висока захворюваність на туберкульоз, зросла й смертність від цієї небезпечної хвороби – з 7 померлих минулоріч до 8 цьогоріч. Й хоч переважно це були люди, які вели не зовсім здоровий спосіб життя, факти – річ вперта. А саме ці факти на сьогодні вказують перш за все про низьку санітарну культуру населення, оскільки значна частина вперше виявлених хворих впродовж останніх двох років не проходили флюорографічного обстеження (якщо торік пересувними флюорографами було обстежено 4709 осіб, то в нинішньому – лише 961). Обстежених було б значно більше, якби керівники органів місцевого самоврядування на місцях надавали відчутнішу допомогу медикам, активніше вели агітаційну роботу. У світлі цієї проблеми перед медиками наразі виникла ще одна – в тому числі й з подачі засобів масової інформації, які пропагують часом непродумані та непогоджені антиагітаційні варіанти проти профілактичних щеплень на сьогодні в районі різко зросла кількість відмов від щеплень з боку батьків, знизився показник обстежених дітей на наявність туберкульозу шляхом постановки проби Манту. Тож якщо впродовж останніх трьох років туберкульоз у дітей та підлітків не виявлявся, то за відсутності щеплення БЦЖ вже у найближчому майбутньому цей показник може суттєво змінитися. З метою раннього виявлення ВІЛ-інфікованих та за згодою потенційних представників групи ризику в районі постійно проводиться анонімне обстеження на ВІЛ. На даний час уже обстежено 2033 особи, з них у 5 осіб реакція виявилася позитивною Всі вони консультуються в обласному СНІД-центрі та при потребі отримують лікування. Та чи достатньо для цього родиться, щоб убезпечити населення від поширення цієї складної хвороби? Можливо,  потрібно налагодити більш тісний контакт медицини та громадськості у плані профілактики цього небезпечного захворювання.  Загалом, всі ці та низка багатьох інших питань входять до як до урядових, так і складених в області та районі програм – „Репродуктивне здоров’я”, „Здоров’я нації”, „Цукровий діабет”, „Профілактика онкологічний захворювань”, „Боротьба з серцево-судинними захворюваннями” тощо, проте кошти на їх виконання з бюджету не виділяються, тож в міру своїх можливостей районній медицині доводиться викроювати на їх реалізацію бодай якусь дещицю із затвердженого реального бюджету.
  Нестача коштів та бажання за подібних обставин будь-що утриматися на плаву.  Ці основні проблеми червоною ниткою проходили через весь виступ головного лікаря, в однаковій мірі характеризуючи як реальний стан районної медицини, так і бажання працівників органів охорони здоров’я зробити все можливе й неможливе, аби люди почувалися захищеними від небезпечних хвороб. Так,  справді у районі відчувається гостра потреба молодих кваліфікованих лікарських кадрів – педіатрів, анестезіологів, терапевтів, травматологів. Частина тих, що працюють – люди пенсійного та передпенсійного віку. Не скрізь вистачає середнього медичного персоналу. Серйозного покращення потребує матеріально-технічна база  установ охорони здоров’я. Особливо складна у зв’язку з цим ситуація склалася на території Червонопартизанської дільниці – ремонт та реконструкція дільничної лікарні,  сулацького ФАПу, переводу в інше приміщення – криничанський ФАП. Ця дільниця не забезпечена санітарним автотранспортом. Та і в інших не набагато краще. Вкрай потрібно відремонтувати дах у Мринській дільничній лікарні, харчоблок – у Макіївській. У пристосованому приміщення поряд з поштою знаходиться Пустотинський ФАП. Капітальний ремонт вже давно потрібно зробити в Ганнівському. Загалом же жоден з ФАПів Макіївської дільниці не має сучасного стандартного медобладнання. Не завадило б підвести „блакитне паливо” й до Шляхіллічівського, Тертишницького, Киселівського та Роздольненського ФАПів. Є питання й щодо облаштування самої районної лікарні, де, зважаючи на те, що завдяки дієвій допомозі народного депутата Івана Кіровського, керівництва Мринського ВУ ПЗГ, субвенцій з обласного бюджету й було введено в експлуатацію нове приміщення пологового відділення та харчоблоку, проведені капремонти дитячого та хірургічного відділення, операційного блоку, рентгенкабінету стаціонару, вестибуль та буфетну, актовий зал, однак на сьогодні частина зі зробленого вже потребує поточного ремонту чи заміни. Це й реконструкція пологового відділення, і капітальний ремонт неврологічного, й завершення другого етапу ремонту інфекційного відділення, й заміна мережі водопостачання, якій вже більше сорока років.
  Це щодо організаційної діяльності медичних закладів. Натомість чимало серйозних проблем на сьогодні існує й щодо забезпечення їх ліками та іншими медпрепаратами Так, не зважаючи на те, що в районі розроблена програма по ранньому виявленню та профілактиці онкозахворювань серед населення, кошти на її виконання виділяються лише на придбання наркотичних та знеболюючих засобів. Якби не підтримка І.І. Куровського, у нас ще й сьогодні не було б сучасного фіброгастроскопа, частина спонсорських коштів від Івана Івановича пішли й на придбання ліків для ендокринологічних хворих. Натомість власних виділених коштів вистачає лише надання невідкладної допомоги, та й то переважно на медикаменти. Натомість хотілося б устаткувати апаратурою й реанімаційне відділення.
    Наскільки ми „багаті”, - з неспокоєм у голосі констатував виступаючий, - вартість одного дня перебування хворого в лікарні у середньому по району становить понад дев’яносто гривень, в тому числі по харчуванню – 2,92 грн, та 2,167 грн – на медикаменти...
  Що тут скажеш? Хіба що на хліб та зеленку. Отож і стукають в усі двері – десь та відкриють. Спонсори, меценати, просто добрі люди. Втім,  не міліють серця наших люди на милосердя. Так, тільки за першу половину нинішнього року ними було залучено близько 650 тисяч гривень додаткових коштів, що є другим результатом по області.
  До речі, показовим у цьому плані можна було б назвати організацію діяльності лікарняної каси, що дало можливість тільки за останній час пролікувати близько трьохсот чоловік.. Втім, як зазначив у своєму виступі Владислав Калінінський, на сьогодні, , кількість її членів на жаль не зростає. Тоді, як бажаючих пролікуватися за рахунок такої своєрідної страховки тільки додається. Своїми власними організаційно-лікувальними болями перед депутатами та присутніми на сесії поділилися головні лікарі Червонопартизанської дільничної лікарні Дмитро Скрипа, Мринської – Савелій Варшавський, депутат районної ради Олег Богайчук, в тому числі й подавши низку пропозицій щодо покращення роботи по наданню медичних послуг населенню. На фоні порівняно мінорних виступів колег достатньо обнадійливо прозвучала інформація головного лікаря Рівчак-Степанівської дільничної лікарні Михайла Бондаренка, який ознайомив присутніх з власними, до речі, вже багаторічними напрацюванням, які значною мірою допомогли подолати фінансову проблему, зокрема,  й завдяки залученню коштів за оренду земельних паїв мешканців території своєї дільниці. 
  Взявши до відома інформацію, отриману в ході виступів, депутати винесли рішення звернути особливу увагу адміністрації районної лікарні на вирішення кадрових питань, зокрема, забезпечення їх достатньої кількістю сільських  дільничних лікарень та амбулаторій та підвищення кваліфікаційного рівня середнього медичного персоналу. А також рекомендували органам місцевого самоврядування вишукати можливості щодо збільшення асигнувань сільським дільничним лікарням, сільським лікарським амбулаторіям, ФАПам та фельдшерським пунктам на надання бодай невідкладної медичної допомоги. Контроль за виконанням рішення було покладено на постійну комісію районної ради з питань гуманітарної сфери, молодіжної політики та соціального захисту населення.
  Наступним в порядку денному сесії депутати  внесли зміни  до рішення районної ради „Про районний бюджет на 2009 рік”, установивши нові суми загального обсягу доходів районного бюджету, розміри внутрішнього фінансування по загальному фонду  та затвердивши обсяги між бюджетних трансфертів. Конкретні рішення було прийнято по звіту директора комунального підприємства „Носівське бюро технічної інвентаризації” Носівської районної радиП.Я. Пилипенка, по інформації начальника управління Держкомзему в Носівському районі О.О. Тараканової щодо використання землі на території Держанівської сільської ради, статуту комунального підприємства „Центр містобудування та архітектури”, а також про надання дозволу на передачу під заставу майна комунального підприємства „Носівські теплові мережі”. Вичерпавши  розгляд питань порядку денного, сесія завершила свою роботу.
К.МИХАЙЛЕНКО.

 

        «Носівські вісті» №42(9110)