Своїми коренями санітарно-епідеміологічна служба в районі сягає ще в далекі двадцяті роки, коли тут було створено першу санепідстанцію. Її створення було викликане тим, що епідемічні спалахи скарлатини, малярії, висипного тифу, дифтерії та інших інфекційних захворювань носили періодичний характер і потребували постійного втручання мет та сан працівників. Саме тоді ж для боротьби з епідеміями та своєчасною діагностикою при санепідстанції й було створено першу баклабораторію, котра отримала своє перше відокремлене приміщення- маленьку сільську хатинку. У зв’язку з великим спалахом висипного тифу в 1933 році в с. Лісові Хутори було відкрито першу інфекційну лікарню на 50 ліжок, де за хворими через відсутність достатньої кількості персоналу обслуговували й працівники станції. Ці люди цілодобово чергували в лікарні, надаючи медичну та профілактичну допомогу й водночас проводили дворові обходи з метою виявлення нових хворих та локалізації вогнищ епідемії, здійснювали госпіталізацію. Й самовіддана праця медиків дала свої результати -- епідемія відступила. На жаль, дорогою ціною. Так, під час виконання своїх службових обов’язків заразилися та захворіли висипним тифом організатор санітарної служби в районі І.В. Гаврилей, працівники П.В. Андрюк, Л.А. Ушинська...
Ще точилася війна, а у визволеній Носівці вже відновила свою роботу санепідслужба. Багато було роботи у її працівників на спаплюженій війною землі навіть після перемоги над ворогою. Епідемії інфекційних хвороб, які стимулювали нелюдські умови воєнного лихоліття, сприяли повторним спалахам черевного тифу в Козарах, висипного в Степових Хуторах та Селищі, скарлатини, дизентерії, зворотнього тифу в решті сіл району. Так, вже навіть у 1955 році спалах дифтерії забрав близько двох десятків людських життів.
 Індустріалізація держави, ліквідація наслідків війни чи бурхливий розвиток міст, механізація сільської праці -- кожен період розвитку країни ставить перед службою свої завдання, які вона успішно вирішувала, впроваджуючи в практику новітні досягнення медичної науки. Як результат, повне знищення віспи, чуми, тифу, тільки поодинокими залишилися захворювання на малярію, черевний тиф та багато інших інфекційних захворювань. Однією з незабутніх та поворотних в історії санепідслужби сторінок залишається Чорнобильська АЕС. Саме санітарні лікарі, розгорнувши в структурі СЕС радіологічні підрозділи та в короткий час вивчивши вплив радіоактивних ізотопів на організм людини, обґрунтували необхідність евакуації людей.
І на сьогодні діяльність людей залишається незмінною -- вона спрямована на забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, контролю за дотриманням санітарного законодавства з метою попередження, виявлення та усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров’я людей. Наша служба не лише допомагає попередити захворювання, сплановує та рекомендує профілактичні та проти епідеміологічні заходи, а й застосовує жорсткі методи адміністративного впливу до порушників санітарного законодавства. Щорічно завдяки втручанню спеціалістів служби знімається з реалізації десятки тон неякісних продуктів харчування, за порушення санітарних норм тимчасово зупиняється робота виробничих підприємств, до адмінвідповідальності притягується до 200 осіб з числа керівників організацій, дитячих та навчальних закладів, установ. Як результат, на сьогодні загальна інфекційна захворюваність у районі знизилася на 30 процентів.
Разом з тим не можна сказати, що санітарно-епідеміологічна ситуація набула відрадної стабільності. Почасти маємо проблеми із захворюваністю на туберкульоз, венеричні хвороби, СНІД, незадовільно здійснюються заходи по санітарному очищенню населених пунктів, маємо чимало невирішених екологічних проблем, зокрема, й по впорядкуванню сміттєзвалищ, водойм, кладовищ, місць загального відпочинку людей. Все це потребує напруженої повсякденної роботи фахівців. Мені приємно констатувати, що на сьогодні у нас працює дружний, злагоджений колектив, серед яких особливо хотілося б відзначити лікарів В.О. Оксимця, С.М. Якуніну, Л.М. Гордіну, С.М. ДРужинець, С.Г. ШИшу, середніх медпрацівників Л.Й. Вага нову, Л.С. Овод, В.М. Плиску, Н.І. Кияницю, К.М. Цюцюру, Н.М. Кратко, Н.О. Скалозуб, Л.І. Чередниченко, В.П. Ігнатенко, багатьох молодших медпрацівників. Хрештою, їм є на кого рівнятися. Багато років копіткої праці на варті охорони здоров’я носівчан віддали ветерани служби К.В. Красун, Г.С. Кононенко, В.О. Сало, Г.М. Кононенко, Н.Є. Бойко, Р.М. Гапон, М.С. Ярина. Тож у переддень професійного свята всіх їх хочу привітати та побажати міцного здоров’я, благополуччя, незгасної енергії та бадьорості. Незай наші спільні справи будуть спрямовані на щастя та добро, а здоров’я людей, якому ми за професійним обов’язком та покликом серця служимо, буде найціннішою нагородою для всіх.
О. ГОРДІН,
головний санітарний лікар Носівського району.

«Носівські вісті» №41(9109)