Сніг з землі -- трактор у загінку. Саме так спокон віків заведено у хліборобів. На жаль, умови цьогорічної суворої зими, а затим не менш проблемної весни аж ніяк не сприяють подібному хліборобському оптимізму. Швидше навпаки, аграрії з тривогою позирають на поки що незаврунені клаптики озимини, сподіваючись у кожному, навіть слабенькому росточку розгледіти майбутнє життя щедрого стиглого колоса. Поки що з обніжка весняної загінки. Принаймні, саме таким чином складалася ситуація на час проведення розширеного засідання колегії райдержадміністрації, на якій заслуховувалося питання готовності сільгосппідприємств району до проведення весняно-польових робіт.            

Доповідаючи по ньому, заступник голови РДА, начальник районного управління агропромислового розвитку Олексій Буцан зауважив, що, не зважаючи на глибокі кризові явища, які відбуваються в суспільстві, саме сільськогосподарська галузь має позитивні результати. А відтак, і в нинішньому 2010 році, агропромисловий комплекс буде визначальним у збереженні економічної стабільності держави. Чітко усвідомлюючи високі цілі державної аграрної політики, ставимо перед собою завдання зібрати не менше 155-160 тисяч тонн зернових. А для цього необхідно закласти міцний фундамент під урожай 2010 року, на належному рівні провести весняно-польові роботи з дотриманням технологічних вимог, впровадженням новітніх технологій та технічного забезпечення.

 Варто зазначити, що до проведення весняно-польових робіт по всіх категоріях господарств району підготовка велася завчасно. Вся посівна площа прогнозується на рівні 59036 гектарів, що на 600 гектарів більше минулорічних обсягів. Втім, поки що це лише прогноз, натомість реальне виконання буде залежати від багатьох чинників, і зокрема, від фінансового забезпечення проведення посівних робіт.

 На жаль, через несприятливі умови минулорічної осені озимий зерновий клин довелося скоротити майже на дві з половиною тисячі гектарів. Відтак тепер серйозна напруга складеться на ярому полі, яке прогнозується сформувати на площі в 43100 гектарів. З них ярі зернові та зернобобові займуть площу в 25 тисяч гектарів, картопля та овочі -- 4815 гектарів та 6050 гектарів планується під кормові культури. Разом з тим, якщо за умови неналежної перезимівлі частину озимих площ доведеться пересівати, підсівати та удобрювати - в надії на високі врожаї, то із агротехнічно-організаційних заходів землеробства, за висновком виступаючого, серйозного занепокоєння викликає стан роботи з сівозмінами. Відтак господарникам вже зараз слід максимальну увагу звернути на те, що без введення та освоєння сівозмін високопродуктивне ведення землеробства неможливе й для отримання оптимальних врожаїв сільгоспкультур слід розміщувати їх після кращих попередників та дотримуватися періодичності повернення на попереднє місце вирощування. До речі, на це якраз націлює господарників й кабмінівська постанова «Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах», яка набирає чинності з 1 серпня 2010 року. У необхідності прийняття постанови переконує практика, дивлячись, як експлуатуються наші землі й до якого стану родючості грунту призводять подібні дії. 

Втім, починаючи з цього року, структура наших посівних площ вже зазнає суттєвих змін. Традиційно, останні роки зернові та зернобобові культури займали більше 70 процентів площ при рекомендованих 45-50. Під урожай нинішнього року зернові займуть вже 60 процентів, що на сьогодні таки можна вважати позитивним у плані дотримання сівозмін. Якщо брати по великому рахунку, то для більшості сільгоспвиробників зміна сівозміни більше пов’язана не з турботою про родючість орендованих гектарів, а більше з можливістю отримати якомога більше прибутків від реалізації вирощеної продукції, яка, до речі, надзвичайно чутливо реагує на кон’юнктуру ринку. Зменшилися посівні площі озимого жита, ярої пшениці, ячменю та вівса, які були не досить прибутковими на ринку, відтак розширюються посіви сої, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків, що на сьогодні є економічно більш вигідним.

Саме на долю насінництва припадає тридцять процентів щорічного приросту врожайності зернових культур та картоплі. Створення нового покоління сортів та гібридів дає змогу отримати не тільки високі врожаї сільгоспкультур, а й значно поліпшить якість продукції та її конкурентоспроможність. Саме тому перед сільгоспвиробниками району стоїть завдання сіяти насіння не нижче другої репродукції й така можливість у районі є. Так, агроформуваннями району підготовлено до посіву 2956 тонн насіння ярих зернових та зернобобових культур, з яких кондиційних майже три тисячі тонн, або 120 процентів до прогнозованої потреби. 

 Ще одним фактором, що впливає на підвищення врожайності, є внесення необхідної кількості мінеральних добрив. За науковими даними, частка добрив у формуванні врожаю становить 30-40 процентів, що вище, ніж частка насіння та засобів обробітку грунту й захисту рослин). Під урожай 2010 року вже внесено 1470 тонн діючої речовини, закуплено 1750 тонн мінеральної поживи й ця робота ведеться й далі. Найбільше добрив закуплено а ЗАТ «Нива», ФГ «Вікторія», ТОВ «Носівка-Агро», ТОВ «Обрій». Прискорюються з закупівлями в ТОВ «Колорит-агро», ТОВ «Колос», ЗАТ «Воздвиженське», ТОВ «Маяк». ДО речі, за результатами минулого року найбільше поживи на гектар площ було внесено у ТОВ «Агрікор-Холдинг» --- 280 кілограмів діючої речовини. Відтак, зібрали в середньому на круг по 50 -- озимої пшениці, 77 центнерів- кукурудзи на зерно.

 Важливою складовою успішного проведення комплексу польових робіт та формування врожаю є вчасна та якісна підготовка машинно-тракторного парку, поновлення його сучасними ефективними, багатофункціональними агрегатами. Відтак, приємно визнавати, що керівники агроформувань це добре розуміють. Відтак на сьогодні практично вся обробна та посівна техніка виставлена на лінійці готовності. Крім того, за обсягами закупівель сучасної сільськогосподарської техніки наш район є одним з провідних в області -- торік було придбано техніки на суму 18 мільйонів гривень. Сьогодні в поле готові вийти потужні трактори відомих виробників «Кейс», «Нью Холанд», «Масей Фергюсон», а також комплексні посівні агрегати, цілий парк комбінованих агрегатів типу «Європак» та сучасні імпортні сівалки різного призначення. Вся ця техніка по ефективності та якості робіт на порядок вище вітчизняної, й це, в кінцевому результаті, окуповується кращою віддачею.

Фактивно на завершальному етапі забезпечення посівної кампанії дизпаливом, бензином та мастилами. До речі, такі господарства, як ЗАТ «Нива», ФГ «Вікторія», ТОВ «Колос», ТОВ «Земля і воля» вже вибрали свою квоту по забезпеченню себе паливно-мастильними матеріалами. (Державна підтримка в цьому плані розподілялася між сільгоспвиробниками, включаючи приватних підприємців, у відповідності до своїх посівних площ. На жаль, власне, оце поки що і є єдиною підтримкою сільгоспвиробників державою, оскільки поки що сільгосппідприємства, окремі фермерські господарства позбавлені можливості отримати так необхідні кредитні ресурси, не діють лізингові програми. 

Втім, якщо сільгоспвиробники якось і намагаються шукати самостійно вихід з ситуації, то на сьогодні однією з найневирішуваних залишається проблема кадрів, особливо масових професій. Можливо, зауважив виступаючий, не слід чекати, доки вона зникне сама по собі. Потрібно якомога тісніше працювати в цьому плані з випускниками шкіл, дітьми своїх працівників, педколективом СПТУ-33.

 Широкий спектр проблем, пов’яаних з насінництвом, окреслив у своєму виступі, доповнюючи промовця, начальник районної державної насіннєвої інспекції М.М. Ігнатченко. Зокрема, він наголосив на тому, що господарникам слід особливої уваги приділяти питанню своєчасної перевірки якості свого насіннєвого матеріалу. А заодно й спробувати запроваджувати у сівозміну сорти зернових, зернобобових та круп’яних культур, найбільш адаптованих до ґрунтово-кліматичних умов нашого району. Тим більше, що потребу в них сповна можуть забезпечувати як Носівська селекційно-дослідна станція, так і кілька насіннєвих господарств району.

Підсумовуючи сказане в ході розмови, голова РДА І.І. Пугач зауважив, що нинішня посівна не обіцяє бути з легких. Тож в сподіваннях на високу віддачу зернової ниви кожному з господарників, фахівців, спеціалістів та хліборобів доведеться додати у темпах, сумлінності та підприємливості. Втім, їм до цього не звикати. Тепер би ще й погода їм у поміч…

К. МИХАЙЛЕНКО.