До Києва нема білетів? - 20 Квітня 2010 - "Носівські вісті"

Шановний читачу. Кожний з нас, хто частіше, а хто - зрідка, стають пасажирами. Мені теж іноді доводиться. На щастя, послугами залізниці користуюся не так вже й часто. Проте нарікань на ці послуги чую (і читаю) немало. Зокрема, на так звані, електропоїзди підвищеного "комфорту". Слово "комфорту" беру в лапки, бо ніякого комфорту, крім хіба що можливості сидіти на тісних сидіннях із зіщуленими плечима в тих електричках нема. І в звичайному, не "комфортному" вагоні не можна сказати, що лавки для сидіння надто вже просторі, проте хтось же таки додумався в "комфортній" ці лавки ще більше вкоротити? А кожному третьому пасажирові, що опиняється біля вікна - окремий "комфорт" - нікуди поставити ноги. З цього приводу пригадуються кадри з теленовин у яких пафосно по щойно виготовленому в Україні вагонові електропотяга ходили нівроку гладенькі дядьки разом з тодішнім міністром, котрі так і не додумалися поряд утрьох сісти, щоб таки ж пересвідчитися у "комфортності" сидіння трьох українців на тій куценькій лавочці...

Цілком очевидно, що вагони які нам видають за "комфортні" не розроблялися такими, а навпаки, розроблялися для максимальної ширини проходу, щоб можна було затиснути в них максимальну кількість стоячих пасажирів. І хоч залізниця вперто називає свої витвори електропоїздами підвищеного комфорту (принаймні в розкладах руху), вони не є такими. Проте, Бог з ними, хай називають, коли їм так подобається.

Та коли б тільки написаним вище вичерпувалися наші пасажирські проблеми навколо загалом непогано задуманих маршрутів. Як для Носівки, то основна проблема -- придбання квитків на київську електричку, що зупиняється (нагадаємо, що не без нашої за це боротьби, зокрема й через "Носівські вісті") у Носівці о сьомій п'ятдесят ранку. Придбати на цей маршрут білет здебільшого можна тільки завчасно. Саме так і роблять ті, хто працюють у столиці. Вони беруть білет на наступний, чи інший потрібний день, відразу по поверненню з Києва. Беруть теж не без проблем, бо, як мені скаржилися, іноді в касі станції Носівка по прибуттю потяга з Києва не виявляється касира і доводиться бігти на маршрутку. Там теж, якщо виявишся в останній невеличкій групі прибулих зі столиці, то мало хто тебе повезе до прибуття наступної групи пасажирів з наступної електрички. Але це окрема і, на жаль, "довгограюча" тема про носівських перевізників, про яку іншим разом.

Так що наступного ранку ті, що не змогли придбати білет завчасно, приєднавшись до тих, хто їздять до Києва епізодично, вишиковуються у чергу до залізничної каси. І тут часто виявляється, що білетів до Києва вже нема, або є лише до Бобровиці, про що трохи далі. Я декілька разів на власні очі бачив як окремі пасажири після благань до касирів про білет, розгублено і в розпачі відходять від каси не знаючи що робити далі: одні повертаються додому, інші вмощуються на лавках вокзалу чекати наступну електричку... Але коли то вона прибуде до Києва - чи й слід взагалі вже їхати? День зіпсовано.

Декілька ж десятків пасажирів, кому вкрай потрібно їхати до столиці, намагаються будь що це здійснити. Касир пропонує білет до Бобровиці -беруть. Виявляється, що потім, вже потрапивши до "комфортної" можна через бригадира поїзда "докупити" білет від Бобровиці до Києва. Іноді відразу два білети (один - Носівка-Бобровиця, а другий - Бобровиця-Київ) можуть видати прямо в носівській касі. Але в обох випадках наявна суттєва "дрібничка": поїздка до Києва відбудеться не за 10 гривень 25 копійок, а вже в понад 17 (а то й 20 -- від провідників залежить) гривень, що, як мовлять в Одесі, є дві великі різниці...

Тобто одні пасажири на одну й ту ж відстань, нерідко сидячи поруч, їдуть суттєво дорожче за інших. Математично все просто і вписується у винайдену "Укрзалізницею" дивовижну формулу підрахунку вартості проїзду практично не пов'язану з відстанню. Цікаво, чому в цьому не бачить проблеми Антимонопольний комітет України? Адже виходить, що пасажири, що їдуть на коротші відстані, сплачують за пасажирів, що їдуть на довші? З якого дива?

Отже, субота, 27 березня. В носівській касі за 40 хвилин до прибуття електрички білетів до Києва нема. Телефоную за мобільним до знайомого, котрий буде їхати цією електричкою з Ніжина і прошу придбати для мене два білети до Києва. Не дивлячись, що з Ніжина ця електричка має відправитися всього через 15 хвилин, він спокійно бере для мене два білети. В Носівці у цей самий час прямих місць до Києва славнозвісний комп'ютер не показує, тому десятків зо два носівчан змушені брати білети до Бобровиці (схема подальшої їхньої поїздки до Києва за 17-20 гривень описана вище).

Потрапивши, нарешті, до прибулої "комфортної" електрички послідовно проходжу всі вагони і нараховую на відрізку Носівка-Бобровиця 102 вільних місця! Найбільше їх у четвертому і п'ятому вагонах. Провідники, яким я представився, заметушились, проте не заважали, сказавши, що вони білетами не торгують і до наявності пустих місць відношення не мають. Можна погодитись, бо далі так воно й було. Також з'ясував, що квитки, за наявності, має право продавати лише бригадир, котрий знаходиться у п'ятому вагоні.

З'ясовую, що основна причина наявності вільних місць, це їх бронювання для пасажирів на відрізку "Славутич-Чернігів", де нема кас для продажу квитків. Бронюють 5-й вагон, там де бригадир. Але день на день не припадає. Буває й заповниться п'ятий вагон, а буває - ні. З тієї ж причини, що і Славутич, право на "бронь" має Вертіївка. Виходить, що якщо до Чернігова вагон не був заповнений і це можна було б виправити, та цього не роблять, бо ще є Вертіївка - може там хто захоче сісти. Після Вертіївки вагон (заповнений, чи ні) так і подорожує далі.

Здавалось би, нехай носівчани, у кого нема квитка підходять безпосередньо до 5-го вагона, як це роблять на відрізку Славутич-Чернігів та у Вертіївці такі ж самі громадяни -- теж проблеми. Перша - нема броні по Носівці (я так і не зрозумів для чого вона), і друга - відверто неочікувана: електричка має короткий час зупинки, тому нерідко значна частина з пропущених до вагона пасажирів, щоб не придбавати квитки... розбігаються по електричці. Потім їх виловлює ревізія і штрафує разом з провідником у чиєму вагоні виявився "заєць". Дивна проблема. І прикро було чути, що в основному це відбувається по ст. Носівка і ст. Бобровиця. Провідники так прямо і кажуть, що "краще б ми їздили як і раніше, мимо Носівки". Прикро дорогі земляки: ледве домоглись щоб ця електричка зупинялась у нас, як вже встигли прославитись...

І все ж, і все ж... Все виявлене є слабкою втіхою для тих носівчан, котрі не можуть взяти білет до Києва, або беруть його втридорога. Я не фахівець із залізничних перевезень і не можу відати як у них там приймаються рішення. Але коли б, скажімо, той же бригадир після проходження Вертіївки доповідав по зв'язку в Носівку про кількість вільних місць, то у Носівці їх можна було б встигнути продати до прибуття потяга. Адже мова не йде про одне-два місця, а як ми пересвідчилися, про десятки... У розмові з'ясувалося, що провідники згодні з такою пропозицією, але не було, кажуть, команди такої. А у них все там суворо. Слово за "Укрзалізницею".

Принагідно є до відповідних служб "Укрзалізниці» і інші запитання. Перше: чому з Носівки, чи Бобровиці не продаються "стоячі" квитки, якщо на те є потреба і згода пасажирів? Виходить, що у звичайній електричці від Носівки до Києва, з усіма "обгонами", понад три години їхати стоячи можна, а у "комфортній", всього 83 хвилини, -- ні! Чому? Розумне пояснення є? Це ж ваш прибуток, шановні. Ви ж постійно бідкаєтеся про збитковість перевезень.

Наступне питання. Чи не щодня телереклама сповіщає про можливість придбання залізничних квитків у поштових відділеннях. Це було б великим благом для носівчан, переважна більшість яких територіально проживають далеко від вокзалу і поїздка для попереднього придбання квитка додатково здорожує витрати на 4 гривні, котрі сплачуються водіям маршруток. То у чому ж справа, що в Носівському поштовому відділенні не організовано попередній продаж? Ви ж тепер єдине міністерство?

На завершення. Коли я раніше готував матеріал, що узагальнено був надрукований в "НВ" під назвою "Кудипрямують електрички", з'ясувалось, що у відділі пасажирських перевезень орденоносної Південно-західної залізниці далеко не на рядових посадах працюють багато носівчан і вихідців з Носівки. Один "залізничний начальник" мені так і сказав: "Так вся ж київська дорога на носівчанах тримається! І оце у вас такі проблеми? ". Справді, земляки, дивно: ви там працюєте, ви там живете, ви туди їздите, а депутат Носівської міськради має порушувати питання перевезення носівського люду? Хотів написати "і ваше перевезення", та згадав про вашу залізобетонну "форму 4". Не віриться, що саме вона робить вас такими байдужими до свого міста і людей, котрі забезпечують його життєдіяльність, проте змушені іноді за гроші, а я не як ви, їздити в електричках.

І ще суттєве зауваження. Нерідко від залізничників можна почути, що, мовляв, купуйте квитки завчасно і все буде добре. Не буде! Дивно, що люди, котрі організовують перевезення не розуміють, чи не хочуть розуміти, що кількість тих, хто мають потребу їхати, мало залежить від кількості місць для перевезення. Якщо встигнуть взяти квитки одні, то не вистачить іншим. І навпаки. Подібна "порада" проблему нестачі не вирішує.