Випуск фахівців за робітничими професіями, в яких народне господарство України не відчуває потреби, дезорієнтує молодь і має негативні соціальні та економічні наслідки. При тому, що на первинну професійну підготовку використані значні кошти, молоді люди поповнюють лави безробітних, а держава несе додаткові витрати на їхню соціальну адаптацію. Водночас ті галузі, які реально потребують кваліфікованої робочої сили, її не отримують - такий висновок зробила Колегія Рахункової палати за результатами аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на підготовку робітничих кадрів, який було проведено наприкінці минулого року. Аудитом встановлено, що лише четверта частина усіх професійно-технічних закладів України мають базу для підготовки робітничих кадрів з технологічно складних, наукоємних професій, але і вона не використовується на повну потужність. Контроль за обліком та використанням майна профтехзакладів міністерством освіти та науки не налагоджено, заходи з його збереження для потреб профтехосвіти не вживаються. Реорганізація мережі професійно-технічних навчальних закладів часто має наслідком їхню ліквідацію і втрату будівель та земельних ділянок. Так, тільки за останні десять років у державі було ліквідовано сорок п’ять профтехучилищ сільськогосподарського та меліоративного профілів, у Міністерства вилучено більше двадцяти тисяч гектарів земельних угідь…

 Утім, чи ж вирішить закриття або ... Читати далі »

І наша земля, либонь, красивою не народжувалася. Та через мільйони літ стала такою, в яку ми назавжди закохані. З пріснопам’ятних часів, поколіннями й поколіннями землян, співвітчизників, краян… Людина вже думаюча, схаменувшись, напевне, від невігластва первісних предків, навзаєм дарам і дивам природнім, почала творити рукотворні дива -- будувати міста і селища, прикрашати місця своєї осілості садами й парками, оживляти пустелі й утихомирювати болота… Чи й перелічити бодай у таких коротких штрихах все прекрасне від людини на землі.

 Від твореного розумом і руками сама людина відбувалася красивішою, добрішою і щасливішою, мабуть, здійсненим покликанням і обов’язком ідучи від своїх величних храмів у серці із святими заповідями Сина Божого й усвідомленням, що природа -- це теж храм, але дарований людям вже від Творця. На жаль, така ідилія взаємин між довкіллям і людиною складається не завжди. І не лише через швидкісний поступ цивілізації зникали закладені небесно згода, дружба між ними. Бід не відберешся через людську зарозумілість, зверхність, упевненість у своїй всемогутності. 

 Історія цих взаємин не фіксує, коли людина вперше відступилася і від заповідей Господніх, і від свого покликання та обов’язку, та кожний з нас і не в одному поколінні уже переконався, що природа зла не прощає і відповідає нам ... Читати далі »

У числі завсідників прес-клубу «Ділове слово» управління в справах преси та інформації ОДА й мені неоднораз доводилось відвідувати Прилуцьку тютюнову фабрику. І завжди повертались, без перебільшення, з яскравими, незгладимими надовго враженнями від «фабрики майбутнього». Так охарактеризували з перших візитів її журналісти, ознайомившись із сучасним виробництвом, найновітнішими технологіями та спілкуючись з керівниками, менеджерами.

 І ось після кількох років перерви знову їдемо на «British American Tobacco». Дорогою на Прилуки медійники із ветеранів завели розмову про ефективних інвесторів в Україні. Одні вважали, що колишній Прилуцькій тютюновій фабриці поталанило саме в цьому, інші підкреслювали сміливий крок останнього директора підприємства Олега Ясона, який виявився на висоті в найскладніший період розвалу для ще радянської промисловості, пішовши на партнерство з відомою у всьому світі компанією. Власне, кожен має рацію, -- помирив колег заступник начальника управління Дмитро Никоненко, -- Звичайно, непростим було рішення керівника фабрики в 1993-у, коли ще живими були стереотипи мислення про капіталістів та ще й із-за кордону. І все ж поєднати власність колективу з приватним капіталом міжнародної компанії «БАТіндетріз» прилучани зважились і дуже швидко переконались у правильності вибору. 

Зміни на фабриці відбувались буквально на очах, надто після ши ... Читати далі »

Кожен народ має свою власну історію, котра відображається в документах, архітектурі, витворах мистецтва, а головне -- в усній народній творчості. історичних

За роки незалежності з*явилось дуже багато цікавих історчних фактів, але вони такі різні, що малюють не зовсім справжню картину подій. Найвірнішими, здається, є не документи, які можна підробити, а оповіді пращурів -- легенди, що передаються з покоління в покоління і живуть донині. В великому тлумачному словнику української мови зазначається: «Легенда -- це народне сказання або оповідання про якісь події чи життя людей, оповиті казковістю, фантастикою.» Так ось, якщо УСУНУТи. чсе фантастичне, то залишиться сам факт існування чогось, що мало місце в житті народу.

Звичайно, легенди звеличують народ і свій край. Адже, кожна людина в душі пишається своєю малою батьківщиною. Із уст в уста передаються перекази проШісто, село, річку, навіть вулицю-про все, що близьке нам до серця.

В нашому селі теж гуляють декілька легенд про події в далекому минулому. Які були, або може не були... Хочеться познайомити вас з однією з них.

« Легенда про Пісок. Давним-давно, коли по степах України ходили ва ... Читати далі »