Нещодавно науковці Носівської дослідної станції знову приймали гостей. За багаторічну історію цієї наукової установи до відвідувачів -- як із числа колег-науковців, котрі поспішають сюди перейняти кращий вітчизняний досвід ведення селекції, так і безпосередньо господарників, котрі, власне, й запроваджують їхні наукові розробки на практиці -- тут звикли. Тим більше, що за роки діяльності на станції було створено 8 сортів озимого жита, 2 -- ярої пшениці, 9 сортів ячменю, 11 сортів вівса, 3 сорти гречки, 2 сорти люпину, 5 -- конюшини, 3 сорти люпину, 5 сортів цибулі, 3 сорти огірків, а також озимого та ярого тритикале, озимої вики, гороху, ріпаку, редьки олійної, томатів та столового буряка. Й навіть сьогодні, не зважаючи на труднощі, пов”язані з кризовими явищами в аграрному секторі України в останні півтора десятка років, колектив науковців продовжує успішно працювати над створенням нових перспективних сортів сільськогосподарських культур. Завдячуючи такій копіткій наполегливій праці на сьогодні поля Чернігівщини, вважай, наполовину засіяні носівськими сортами озимого жита, на 90 відсотків -- сортами вівса. Чітко усвідомлюючи, що поширення наших носівських сортів на Чернігівщини та в інших областях України можливе тільки завдяки добре налагодженому насінництву, тут роблять все можливе для підвищення саме цієї ланки роботи. Адже тільки маючи високоврожайні, пристосовані до місцевих умов вирощування сорти, високоякісне насіння та технологічне забезпечення рослин, можна сподіватися на найвищу продуктивність культури та економічну ефективність її вирощування. Власне, саме ці питання якраз і залишалися в полі зору п’ятничних гостей досліднянців -- учасників обласного семінару-практикуму з числа начальників районних управлінь агропромислового розвитку та представників керівників органів місцевого самоврядування. Відкриваючи нараду, її організатори заступник начальника головного управління агропромислового розвитку М.І. Колєсніков та начальник відділу головного управління АПР Т.Б. Мілютенко відразу ж поставили за мету не лише ознайомити присутніх з науковими та практичними напрацюваннями носівських науковців, побувати в лабораторіях та на демонстраційних ділянках, поспілкуватися з фахівціями, а й спробувати запровадити Їх на практиці у себе вдома. Чому до участі в семінарі запросили саме керівників самоврядних територій? Адже не секрет, що на сьогодні практично 70-80 відсотків усієї вітчизняної сільськогосподарської продукції виробляється саме в приватному секторі. Разом з тим, багатьом одноосібним та дрібним фермерських господарствам в силу різних обставин (зокрема, й через фінансових) доводиться часом купувати насіннєвий матеріал у недобросовісних постачальників. До речі, красномовні приклади подібної співпраці вже цього літа можна було спостерігати на деяких полях нашого та сусідніх районів, густо всіяних червоним маком та волошками. Натомість, то лише незначна, видима частка з безлічі неприємностей та хвороб сільськогосподарських рослин, котрі ті зберігають у собі. Можливо, саме тому присутні з непідробним інтересом оглядали демонстраційні посіви зернових культур, цікавилися новими науковими розробками, з якими їх знайомили директор станції Н.М. Буняк, її заступник з наукової роботи М.О. Сардак, провідні науковці В.І. Ковальчук, О.П. Матрос. До речі, носівські науковці представляли гостям не лише власні розробки та знайомили зі своїми напрацюваннями, а й з новинками своїх колег з Чернігівського інституту агропромислового виробництва. З більш детальною інформацією по цих та багатьох інших, в тому числі практичних питаннях забезпечення сільгоспвиробників вискокоякісним насіннєвим матеріалом учасники ознайомилися в ході пленарної частини семінару.
К. МИХАЙЛЕНКО.
«Носівські вісті» №26(9094)
|