Коли заходиш до Носівської центральної лікарні, то при зустрічі з людьми в білих халатах так і хочеться запитати:
--Як справи, носівські айболити?
Кажуть,театр починається з гардеробу, ну, а лікарня починається з медичної реєстратури. Ганна Євдокимівна Гринь та Ніна Миколаївна Шинкаренко – спеціалісти з великим досвідом. Вправно,з відповідальністю ведеться вся реєстрація документації, в теках зберігаються всі картки з даними про учасників Великої Вітчизняної війни, ліквідаторів чорнобильської аварії, членів лікарняної каси, інших категорій пільговиків, які стоять на обліку.
 Ось жінка завіряє печаткою лікарняного листа і з сумом розповідає про хворобу, яка вразила її чоловіка. Та зараз вона тішиться тим, що чоловік видужав і за це щиро вдячна лікарям, бо завтра він вже зможе вийти на роботу.
 Головний лікар ЦРЛ М. К. Колєсніков сердечно і щиро розповідає про роботу медичних працівників. Микола Кирилович – людина неспокійної натури, енергійний, запальний.
 --Лікар – життєво необхідна професія. І бути ним – справа нелегка, - каже головний лікар. – Невдачі ідуть від нерозумного ставлення до справи, до виконання своїх обов’язків охорони здоров’я людей. В роботі лікаря не можна обійти навіть дрібниці. Не можна обійти інертність та недбалість, безкрилість і апатію.
 По Носівському району кількість медичного персоналу становить 485 осіб, з них 341 – працівники центральної лікарні. Що стосується необхідної апаратури та медичного устаткування, що в цьому році до діючого арсеналу додались наркозний апарат для штучної вентиляції легенів та монітор з контролю за станом здоров’я тяжкохворих пацієнтів. На меті стає оновлення санітарного транспорту. Особливо необхідні машини „швидкої допомоги” в селах „Червоні Партизани”, Держанівка, Макіївка.
 В робочому кабінеті завідувача районною поліклінікою В. І. Буняка знайомлюсь із дільничним терапевтом Лідію Костянтинівною Загорелік. Вона – досвідчений лікар з багаторічним досвідом.На другій дільниці під її опікою 2300 чоловік.
 --Немає такої родини, яку б я не відвідала і не провела профілактичного медичного огляду і при потребі не надала медичної допомоги, -- каже терапевт.
 Її колеги лікарі-терапевти – спеціалісти з великої літери: Надія Трохимівна Загорулько, Наталія Степанівна Ященко, Алла Володимирівна Лобода. Їх праця відзначена багатьма подяками і нагородами. Але найдорожчою для них є подяка і шана від людей, які звертаються за допомогою та порадою.
 У 1978 роціГанна Миколаївна Гордієнко закінчила Харківський медичний інститут, нині вона – відмінний лікар-педіатр. На ниві, якою наділило її життя, цілоденно кипить робота. На п’ятій дільниці цукрозаводського мікрорайону під медичним наглядом 630 чоловік, де 40 дітей до року. Там діє кабінет по проведенню та профілактиці всіх інфекційних захворювань.
 Не менш відчутне навантаження щодень має маніпуляцій на медсестра Катерина Миколаївна Гладенька. Тут за день проходить більше 50 маніпуляцій та забору крові. Вона вміло виконує свою роботу, бо за плечима неабиякий досвід медичного працівника. А ще бере активну участь у художній самодіяльності лікарні.
 А ось у відділенні забору крові медсестра Тетяна Миколаївна Голодиченко за місяць приймає кров від 200 донорів.
 --Кров – це ліки, які не купиш в аптеці. План, що на надається нам на рік -- 250 літрів донорської крові, -- ми виконуємо. В цьому активну участь беруть і наші лікарі та медсестри.
 Покращення медичного обслуговування – поняття багатопланове і залежить від багатьох факторів: кваліфікації медиків, від збагачення новими, сучасними методами медичного обслуговування і діагностики, від профілактичного огляду, які запобігають захворюванню на початковій стадії.
 На всьому подвір’ї рай лікарні горять під сонцем квітники, що посадили медичні працівники. Вони ж самі й дбайливо за ними доглядають. Світить сонце. Воно потрібне землі. Вітер віє. Він збирає хмари, щоб падав дощ. А дощ потрібен землі. З неї, сирої, тягнеться до сонця тонка трава.
 --А для чого потрібні люди?-
  --Вони також потрібні для людей.
       

          Володимир СОЛОМАХА.