Пам’ятні дати в календарі не просто так. Вони до чогось ще й зобов’язують. В останній день минулого робочого тижня із запізненням відкрив для себе, що живу у Всесвітньому дні навколишнього середовища. Не задуматись не міг, докоряючи собі, що черговий випуск районки лиш по дотичній доркнувся теми листом директора першої міської школи про стадіон, який витоптують транспортом жителі-сусіди, скільки б не впорядковували учні з наставниками. Зрештою, журналісти й не в боргу щодо проблем екології, охорони довкілля, бо тільки останній бовдур заперечуватиме беззаперечну істину нашого буття, що тільки чиста вода, повітря, земля забезпечать майбутнє нам і нашим дітям та внукам.
 Подумки вкотре беру на позір наше найкраще в світі місто. Впевнений, що так думає більшість, бо які б ми були носівчани, патріоти свого краю, якби вважали інакше! І на користь цього можна навести десятки прикладів, як сумлінно дбають, турбуються про впорядкування територій своїх установ немало колективів зі своїми керівниками. В цій когорті – ветуправління і санепідстанція, Ощадбанк і прокуратура, суд і гімназія зі школою, КП „Носівка-Комунальник” й дільниця газифікації і багато-багато інших.
 Пройдіться вулицями й неодмінно переконаєтесь, що з кожним роком більшає заквітчаних подвір’їв і територій біля них, меншає бур’янів. До нашої свідомості, розуму таки доходить неперебутність думки відомого фізика Нільса Бора, що людство загине не від атомної бомби – воно захлинеться у власних відходах та вихлопних газах автомобілів.
 Та чи всі ми бодай частково віддаємо борги довкіллю, екології, яка таки дійшла до критичної межі виживання людини, багатьох видів рослинного й тваринного світу, більшість видів яких уже просяться до Червоної Книги. В такій же мірі я міг би назвати низку відвабних прикладів, які, можливо, й переважили взірцеве, гідне наслідування нами усіма, як, скажімо, не згадана у ряді позитиву ініціатива групи носівчан, які впорядкували береги водойми-русла Носівочки, зарибнили, доглядають, зробили перші спроби, щоб це місце було для відпочинку носівчан. А тепер назвіть хоч один приклад, щоб поруч із патріотами-ентузіастами стали органи місцевої влади. Йдеться не про санітарні дні, які теж відбуваються формально, чи традиційний передтравневий місячник впорядкування довкілля, а про конкретні справи. Маю на увазі облаштування парку, квітників і газонів, місць для відпочинку дітей і дорослих, бодай одного – для купання і т.д.
 Про красиве й корисне поруч можна говорити багато. Та суть не в балачках, а в справах, вчинках, позиції, ініціативності, обов’язковості. Цих рис ми давно не бачимо в найкращому в світі нашому місті. І залишається нам тільки по-доброму згадувати те, що було колись, заздрити добрим прикладам інших громад. Скажімо, в Кам’янці-Бузькій на Львівщині вирішили створити територію чистоти, а потім поширити її на всю область. Хто був у Коропі, теж не може не заздрити по-доброму порядкам у цьому красивому селищі. Чи заживемо ми колись всі земляцькою родиною і з чоловими цією, подібною ідеєю, утвердимо її в реальному житті?! Впевнений, що так буде неодмінно, бо живемо таки в найкращому місті у світі?!
          О. НЕСТЕРЕНКО.

«Носівські вісті» №24(9092)