Наша країна опинилася на межі катастрофи. Спад економіки, деградація соціальної сфери, а останнім часом ще й значне зростання зовнішніх боргів — ось основні «досягнення», якими можемо «похвалитися» за вісімнадцять років незалежності.
У 1991 році в нас були сильні стартові позиції. Напевно, найкращі з усіх республік колишнього СРСР. Потужна індустріальна база, унікальні умови для ведення сільського господарства, працьовитий народ, рівень освіти якого на той час відповідав найвищим світовим стандартам. Із таким потенціалом Україна могла претендувати на гідне місце серед світових лідерів. Однак політика нашого керівництва була спрямована
на досягнення зовсім інших цілей. Замість модернізації заводів так звані «еліти»
зайнялися переділом власності. Замість формування внутрішнього ринку і захисту вітчизняного виробника — в інтересах імпортерів було відкрито кордони. Замість того, щоб відстоювати національні інтереси країни на міжнародній арені, українське керівництво з року в рік промовляло заклинання про вступ до НАТО, ЄС, ЄЕП
чи ще якогось союзу, який нібито вирішить усі наші проблеми.
При цьому руйнувалися всі системи життєдіяльності держави: економіка, житловокомунальне господарство й сама система управління. Українська влада нічого не зробила для того, щоб зупинити процес деградації та зайнятися вирішенням завдань, дійсно потрібних для подальшого розвитку країни. Більш того, за вісімнадцять років ці завдання не було навіть сформульовано.
Тому сьогодні вже недостатньо просто модернізувати спадок, який нам дістався. Необхідно заново проектувати економіку країни та її соціальну сферу, відновлювати державний суверенітет і створювати українську армію. Суть цього проекту викладено в статті Арсенія Яценюка «Український інтерес». Ми публікуємо статтю лідера «ФРОНТУ ЗМІН» у повному обсязі, адже впевнені — іншої альтернативи немає. Або ми концентруємо всі сили на досягненні чітких і реальних цілей, або ж Україна зникне з політичної карти світу.
Громадська організація
«ФРОНТ ЗМІН»

ЧИТАЙТЕ