 Саме по собі поняття «стихія» має кілька значень. В античній філософії це -- одна з матеріальних першооснов буття (повітря, земля, вогонь, вода). У суспільстві -- явище, що відбувається без регулюючого впливу людини. А ще стихією можна назвати звичне для когось середовище, оточення. Втім, мабуть, найчастіше зі стихією у своєму житті ми пов’язуємо (фанатів гороскопів до уваги не беремо) виняткове явище природи, що виступає як могутня, трудно переборна й часто руйнівна сила. Тим більше, що цей рік таки щедрий на подібні катаклізми. Втім, одна справа спостерігати за наслідками цунамі на Майямі, великомасштабною пожежею в Каліфорнії, паводком у В’єтнамі чи розливом Дністра у Прикарпатті, зручно вмостившись перед телевізором на дивані й зовсім інша -- бути безпосереднім учасником, очевидцем тих подій. Бачити, як пекельний вогонь буквально за лічені хвилини нищить десятками, сотнями років створене природою, людиною. Як брудні водяні потоки, схопивши у свої чіпкі обійми та змітаючи все на своєму шляху, котять за течією каміння, домашній скарб, дрібну худобу, дитячі іграшки… Кажуть, то Всевишній таким чином усього порівну людству відміряє -- і доброго, і лихого. Маєш море, пляжі, екзотику, цілюще гірське повітря та прекрасні туристичні краєвиди -- мусиш чимось за це платити. Нас, які живуть на рівнинному Поліссі, поза зонами формування атмосферних та усіляких інших фронтів та циклонів, і стихія, і туристи поки що обминають. Утім, це якщо брати по великому рахунку. Натомість шквал, що з градом та буревієм пронісся минулої середи над Носівщиною, тільки у козарському напрямку звалив на дорогу кілька десятків старих дерев. А ще -- мало не на добу залишив без електропостачання окремі мікрорайони міста та села району. Чим не привід для роздумів для райавтодорівців та ресівців… Тепер ось метеорологи лякають понад нас сорокаградусною спекою. Невже насувається ще одна стихія? Та чи готові до неї ми? К.МИХАЙЛЕНКО.
|
