 Сьогодні, як ніколи, торговельна мережа перенасичена різноманіттям дитячих іграшок. Та мало хто замислюється над тим, де вони виготовлені, з якого матеріалу і яку дорогу подолали, перш ніж бути виставленими на обзір покупців. За статистичними даними в Україні в іграшкових магазинах, на спеціалізованих ятках та ринках 80 відсотків усього асортименту становлять вироби країн-імпортерів, серед яких лідирує Китай. І лише 20 відсотків займає вітчизняний ринок товаровиробників, що складається з виробів українських та білоруських фабрик. Враховуючи це, усі «іноземні» іграшки, перш ніж потрапити на ринок, мають проходити обов’язкову перевірку якості та безпеки й отримати сертифікат відповідності виробу та висновок санітарно-епідеміологічної експертизи. Але проходять цю перевірку далеко не всі партії. Зокрема, лише в межах нашого району на постійному контролі санепідстанції перебувають усі відповідні торговельні точки Носівки, а ось по селах, надто з виїзною торгівлею, ситуація залишається неконтрольованою. Тож покупцям тут варто бути особливо обережними, вибираючи іграшку дитині, а для цього необхідно знати основні деталі, за якими можна відрізнити якісний виріб від виготовленого невідомим способом, а тому потенційно шкідливого і небезпечного для здоров’я. Перш за все, купуючи іграшку, потрібно уважно вивчити товарний ярлик з реквізитами. Там обов’язково має бути товарний знак підприємства-виробника або його представника: адреса, вікова категорія дітей, на яку розрахована іграшка, попереджувальні написи. Все це повинно бути написане державною мовою та у доступному викладі. У певних випадках також може бути додана інструкція по догляду та експлуатації товару. Всі іграшки повинні бути упаковані в пакети з полімерної плівки. Порушення цієї вимоги особливо актуальне у випадку м’яконабивних виробів. Придбана на ринку іграшка без упаковки, яка як губка увібрала в себе шкідливі речовини ззовні, а, можливо, й стала «притулком» для збудників важких хвороб (туберкульозна паличка, стафілококи, стрептококи тощо), часто стає причиною виникнення алергії, астми та інших серйозних захворювань у дитини. Окрім цього, характерні порушення вимог з безпеки м’яконабивних іграшок полягають також в неміцності і порушенні цілісності швів, а також вмісті в набивці шкідливих домішок -- ртуті, миш’яку, свинцю і т.д. Маленькій дитині також ризиковано давати виріб, набитий кульками та іншими небезпечними речами. Всупереч поширеній думці, поролон також не кращий варіант, адже з часом він починає розкладатися, виділяючи отруйні речовини. Порівняно з ним виграшний синдапон. Іграшки, набиті ним, добре перуться і тримають форму. Особливої уваги потребують іграшки для наймолодшої вікової групи дітей. Усі вони повинні бути індивідуально упаковані, по формі не мати гострих кутів і дрібних частин, довгих шнурів, розміри їх складових не повинні бути меншими трьох сантиметрів. Іграшки не повинні мати склеєних частин, адже при попаданні в рот дитини, можливе їх розпадання і отруєння малюка шкідливим речовинами. Взагалі, бажано, щоб іграшка не була фарбованою, адже токсичні речовини з неї можуть нанести відчутної шкоди дитячому організму. Крім того, вираз у ляльок має бути добрим і краще, якщо вона не розмовлятиме, тоді дитина сама придумуватиме за неї слова, розвиваючи свою уяву. Монстри, страшні маски, ляльки з агресивним виразом обличчя стають причиною агресії, нічних кошмарів, капризів і навіть захворювання на енурез. Тож, робимо висновок: купувати потрібно тільки якісний товар, не віддаючи перевагу економії. Перш ніж дати її дитині, обов’язково помийте іграшку звичайним милом. не соромтеся запитувати у продавця відповідний сертифікат. Якщо вам відмовляються засвідчити безпечність та якість іграшки, то добре подумайте, перш ніж купувати таку іграшку: чи варто наражати свою дитину на небезпеку, адже іграшка повинна бути їй в радість, а не ворогом здоров’я, а то й життя. С. ДРУЖИНЕЦЬ, лікар з гігієни дітей та підлітків районної санепідстанції.
|
