 Носівка чи не єдиний райцентр на Чернігівщині, де й нині не споруджено пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам, зокрема, афганцям, троє з яких не повернулися з цієї чужої війни до батьківських порогів у Ганнівку, Носівку, Червоні Партизани… Як пам’ятаєте, з ініціативи редакції, людей-патріотів Носівщини, групи столичних земляків, окремих небайдужих господарників з Ніжина, Бобровиці, Прилук ми назбирали на благодійний рахунок в Носівському Ощадбанку майже 30 тисяч гривень. За дорученням голови райдержадміністрації А. Г. Красносільського нещодавно заступник голови районної ради Микола Хахуда, голова Носівського відділення Чернігівського земляцтва у Києві Віктора Чернетка з воїнами-афганцями Миколою Рупсом та Олександром Мужченком побували у гранітному кар’єрі на Житомирщині де остаточно домовились з майстром та художником про виготовлення пам’ятника. Зроблено його ескіз і практично розпочалася робота. Зібраними коштами вона вже авансована. Все будівництво коштуватиме в межах 60 тисяч гривень. Майстри й художник пішли назустріч нашій делегації, враховуючи особливість замовлення, яке і їх схвилювало, і наші скромні фінансові можливості, забезпечені переважно простими людьми -- ветеранами, школярами, медпрацівниками, держслужбовцями і зовсім незначним числом господарниками. Багатші носівчани підприємці й навіть представники колишнього комсомольського активу, нинішніх політичних партій, які активно декларують свій патріотизм, в цій акції участі не взяли. Це ще не пізно зробити наразі, шановні. Благодійний рахунок в Носівському відділенні Ощадбанку відомий -- завітайте і зробіть свій внесок в ім’я пам’яті про синів Носівщини, яким випало пережити війну в мирний час. А як би не складалось із подальшим збором пожертвувань, пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам буде споруджено вже цьогоріч. Так запевнив на зустрічі з афганцями Анатолій Красносільський. До речі, днями «Веснянка» презентувала пам’ятні місця Коропа. В їх числі й пам’ятники афганцям та загиблим чорнобильцям. Коментарі, як говориться, зайві. Там, де живуть майбутнім, не забувають про минуле. Зокрема, й для того, щоб вдячними виростали наш діти і внуки.
|
