У розпалі літо -- найбільш пожежонебезпечний сезон, ускладнений ще й значною цьогорічною  посухою, яка фактично зневоднила природні джерела Носівщини, висушила луки і поставила під загрозу стихії вогню найбільш уразливе і незахищене --  зелені масиви лісів. 

  У пошуках тіні та такої бажаної прохолоди, для відпочинку на лоні природи та збирання грибів, дозріваючих ягід, горіхів та грибів, багато людей відвідують ліс. Але при цьому більшість з них забувають чи просто не знають елементарних правил поведінки на природі. Мало хто задумується, скільки шкоди може завдати зеленому світу невміло запалене, або недбало загашене вогнище, кинутий недопалок чи запалений сірник. Ще більша небезпека на часі від сільськогосподарських угідь, розташованих близько до лісу. Випалюючи на них солому чи стерню, господарі часто не в змозі контролювати вогонь і він перекидається на суху траву, дерева і кущі. Наслідки ж такої недбалості б'ють по всіх нас. 

  Носівщина все ще продовжує заліковувати рани після лісових пожеж минулих років, адже флора і фауна надзвичайно непросто оговтуються після поранень вогнем.  І це на нашому спільному сумлінні, відповідальністю на рівні серця, надто в умовах нинішньої спеки, яка вже принесла стільки біди нашим сусідам-росіянам. Димова завіса від їх пожеж декілька днів стояла і над Носівщиною і це має бути застереженням кожному із нас, адже дійсно таки справжнє везіння, що з початку цього року в районі не зафіксовано жодної лісової пожежі. Були випадки загорання сухостою, днями горіла суха трава в районі Хотинівки, проте ці пожежі були оперативно локалізовані і на сьогодні надзвичайної ситуації в районі немає. Проте це саме той випадок, коли варто зробити лиш один невірний крок і до біди -- відстань кинутого недопалка чи сірника. Перед ним найбеззахисніші наші ліси. Тому пам’ятаймо, що  вони найголовніше -- зелені легені землі, завдяки яким дихаємо чистим повітрям. І  в справі попередження таких стихійних лих немає незацікавлених сторін. Наш спільний громадянський обов'язок -- берегти природу, яка дає нам життя. Збережімо її сьогодні, і завтра вона віддячить сторицею.

О. ВОВНЯНКО,

лісничий Носівського лісництва,

В.ОСТРЯНСЬКИЙ,

інспектор СНПД Носівського району ГУ МНС.