 Носівщина нарівні з іншими регіонами області увійшла в історію Великої Вітчизняної війни як партизанський край. У роки героїчної боротьби з німецько-фашистськими загарбниками в її лісах діяло з'єднання народних месників «За Батьківщину» під керівництвом першого секретаря підпільного райкому партії Михайла Стратилата. У центрі Носівки, біля районної гімназії, де поховані у двох братських могилах бійці громадянської і Великої Вітчизняної воєн, височить пам'ятник. На плитах викарбувано 36 прізвищ. Пам'ятник потребував реконструкції, а територія - благоустрою. І про це потурбувалася голова районної ради ветеранів Олександра Ляшенко. За допомогою звернулася до народного депутата України Івана Куровського. Він виділив кошти, за які було виконано великий обсяг робіт. Допомогли й підприємці Олександр Кравченко та Юрій Бровко. Один забезпечив добротною плиткою власного виробництва, другий - цементом. Окрім того, працівники ПП «Бровко» завезли грунт, посіяли газонову траву і посадили квіти. І все це було сплюндровано вночі напередодні 9 Травня. Сліди вандалізму на світанку помітили небайдужі молоді люди, які їхали на роботу до Києва. Повідомили про це директора гімназії Любов Сліпченко. Разом з робітником Миколою Шульгою та його дружиною Ра-їсою, яка працює завгоспом, за допомогою підприємців х швидко поклали на місце плитку, яку покидьки зірвали « й розкидали, бордюри, посадили нові квіти, прибрали територію. Поспішали, бо до початку мітингу біля Меморіалу Слави залишалося обмаль часу... Містом ходили чутки про те, що накоїли зловмисники. Але ніхто їх не бачив. Щоправда, напередодні директору гімназії телефонував анонім, мовляв, «ваші» ветерани йтимуть до пам'ятника по щебеню. Але цього не сталося. Ветерани і молодь поклали квіти до підніжжя Меморіалу і пам'ятника, біля якого вже не залишилося руйнівного сліду. Акт вандалізму вчинено не вперше. Торік невідомі біля гімназії майже знищили квітник, а в ніч на 9 Травня вдруге облили червоною фарбою пам'ятник Леніну. Ганебний почерк схожий. Правоохоронці розшукують злочинців. Микола КОХАН.
| 
