Осінь – чудова пора для відпочинку та задоволення мисливської пристрасті, любителів „тихого” грибного полювання. Де ще, як не в лісі, краще всього вдається побути в гармонії з самим собою та оточуючою тебе природою. Втім, на жаль, багато хто з відпочиваючих йде у ліс не другом, а споживачем, абсолютно не переймаючись, що це також живий організм, якому також „болять” зрубані чи спиляні дерева, спалені недбало покинутим вогнищем ділянки зелених насаджень чи засмічені туристами посадки та урочища. Втім, всі ці проблеми непокоять не лише природу, а й нас, працівників лісу. Скільки разів доводилося локалізувати стихійні сміттєзвалища обабіч асфальтівки, що веде з Носівки до Мрина, попід лісом, що біля села Дебреве. З лісу живемо, збираючи там гриби та ягоди, у ньому відпочиваємо серцем і душею, і чим же йому віддячуємо?! Складається враження, що наразі пора у шкільну програму вводити предмет, який би вчив поведінки людей на природі.
З настанням мисливського сезону у лісівників з’являються ще й інші причини для неспокою, які створюють, на жаль, люди достатньо дорослі та, здавалося б, досить відповідальні – мисливці. На жаль, отримавши зброю, не всі її власники добре знайомі з нормами Закону України „Про мисливське господарство та полювання”, не всі дотримуються природоохоронного законодавства, правил пожежної безпеки в лісах, а також правил безпеки під час полювання та користування мисливською зброєю. При цьому наражають на небезпеку не лише ліс та його мешканців, а й власну безпеку та життя своїх друзів. Повірте, кажу це не просто в силу функціональних обов’язків. Для нас, лісівників, ці проблеми – з категорії актуальних та першочергових. Наразі вирішити їх лише тільки зусиллями з нашого боку ми не зможемо. Це наш спільний громадянський обов’язок – шанобливо ставитися до природи, перебуваючи в її лоні, дотримуватися норм поведінки. Подбаймо разом про збереження нашого спільного зеленого дива, щедро подарованого нам природою й він віддячить нам тим же.
О. ВОВНЯНКО, лісничий Носівського лісництва.
