Шістдесят шоста мирна весна. Дев’ятий день травня щороку зустрічаємо особливо. Бо скільки б років не віддаляло нас від вікопомної дати, вдячність і пам’ять нащадків буде жити від покоління до покоління.

Так само, як майже сім десятиліть тому, прийшла весна, так само буйно квітнуть сади і палахкотять тюльпани, піднесено, велелюдно і трепетно відзначаємо священний для кожного день—День Перемоги. Так само хвилюють до сліз мажорні мелодії травня 1945 року…

 Проте роки невблаганні. Вчорашні солдати-переможці вже давно посивіли від років і випробувань, більшість з тих, хто виборював мир і спокій прийдешнім поколінням вже давно знайшли спочинок чи в братських могилах у війну, чи нині—від ран і років. Рідіють ряди фронтовиків, їх поповнюють ветерани праці, діти війни, хто сповна спізнав і нужду, і сирітське повоєнне дитинство.

Свято зі сльозами на очах. Цей крилатий вислів чи не найяскравіше відображає суть перемоги, її важливість, значущість для кожного. Неможливо не пройнятися загальним настроєм, не пишатися патріотизмом всього народу, який такою дорогою ціною здобув Перемогу над фашизмом.

Мільйони відомих і невідомих героїв, чиї імена викарбувані на стелах, пам’ятниках, чиї загубилися в історії, залишившись тільки в пам’яті зарано посивілих матерів, сестер, юних вдів і дітей, які знають своїх батьків-- героїв лише зі світлин. І хто б сьогодні що не говорив про війну 1941-1945 років, вона була і залишається священною, Великою Вітчизняною для її сучасників, для мільйонів наступних поколінь, які, на щастя, знають про неї лише з книжок та спогадів фронтовиків.  

Війна і її довгождане завершення—це подвиг всього радянського народу, звитяга, смерть, голод, розруха. Проте над усім тим став високий патріотизм, відданість своїй Вітчизні кожного громадянина, від малого до старого. Вся велика країна чотири роки щодня працювала і жила під спільним гаслом :»Все для фронту, все для Перемоги». І хоч вже давно немає тієї держави, є люди, які, незалежно від національності тоді обороняли найцінніше—мир на всій землі.  Це наша історія. ЇЇ не зміниш і не перепишеш, і є тільки одна правда про війну, яку свято бережуть у своїй пам’яті  ветерани. 

Таке неможливо забути, і, не дай нам Боже, викреслити з історичної і своєї пам’яті загиблих земляків, численних партизан, земляків, які були в тилу. Більшість з них встигли у своєму юному житті стати тільки героями…

…А вони ж були такими звичайними юнаками і юнками, як ці солдати і солдатки, так само щиро, зі сльозами на очах і під гармошку співали пісень на недовгих привалах, так само, тільки ціле жаття тому…

Надзвичайно хвилююче, зворушливо і по-синівськи вдячно відзначила Носівщина цьогорічний День Перемоги.

Урочиста хода колони ветеранів Великої Вітчизняної війни та дітей війни пройшла до Меморіалу Слави, очолювана першими керівниками району А.Красносільським та М.Васюком та міста І.Пугачем, головою районної ради ветеранів О.Ляшенко, представниками всіх організацій та установ міста, навчальних закладів та широких кіл громадськості, де  відбувався  урочистий мітинг. Школярі, створивши живий коридор, вітали вдячно фронтовиків, а працівники районного будинку культури подарували всім присутнім прекрасну інсценізацію зустрічі Перемоги на фронті. Ніхто не соромився сліз, а нинішні сивочолі ветерани, немов перенеслись у свою далеку і таку дорогу юність. Бо в душі ж вони всі молоді і з весною, бо коли заспівав хор ветеранів, затихло все.

Приємно радувало око велика кількість дітей, які прийшли зі своїми батьками з квітами, аби вшанувати пам’ять героїв-земляків. Пам’ятати, бути уважними до потреб, не оминати увагою—це так просто для нас і так важливо для людей, які подарували всім нам мирне життя,-- наголосив у своєму вітальному слові голова РДА А. Красносільський, запропонувавши вшанувати полеглих хвилиною мовчання. 

Про зависоку ціну Перемоги говорив у своєму виступі і фронтовик Д.Прищепа.

Урочистий мітинг завершився панахидою про загиблих, яку провів митрофорний протоієрей, о. Михаїл.

 Вже сказано багато слів вдячності, почуто спогадів про героїчне минуле нашого краю, ії героїв, але найголовніше що ми маємо зробити—берегти  пам’ять, скільки б років не минало, весна Перемоги 1945 року – вічна…

Урочистості з нагоди 9 Травня відбулися у всіх населених пунктах району. Святкові мітинги та вшанування земляків, які пройшли горнило війни, повернувшись героями, і тих, хто навічно лишився солдатом Перемоги.

Н.КАЛЮЖНА,