Напевне, недарма слова життя і жито одного кореня. Тому й уявити людство без цієї культурної рослини непросто, хоч вважається другим важливим після пшениці злаком. Загальновідома, як говориться, прописна характеристика продовольчої цінності жита визначається значним вмістом у зерні білків (12,8%) та вуглеводів (69,1%). Повноцінні білки плюс незамінимі в людському харчуванні амінокислоти (лізин, аргінін тощо), велика кількість легкозасвоюваних вуглеводнів і цілої низки важливих вітамінів (А, В1, В2,В3,В6, РР,С) дають підстави стверджувати: якщо пшениця -- королева, то жито -- таки король.
Житній хліб хоч і має значну калорійність, високопоживний (в одному кілограмі -- 2481,2 калорії), однак він, окрім сили, дарує й молодість. 550 грамів житнього хліба цілком достатньо для людини, аби забезпечити повністю залізом і фосфором, на 40 відсотків -- кальцієм. Ненасичені жирні кислоти, які містяться у зернах жита, здатні розчиняти холестерин у кровоносній системі людини. Тому щоб здужати, а то й попередити атеросклероз, лікарі часто рекомендують людям старшого й похилого віку вживати житній хліб. Приємний смак і запах, цінні кулінарні ознаки не дають залежуватися житнім буханцям на прилавку. Очевидно й тому, що випікається їх небагато. Частіше житнє борошно хлібопекарі домішують у більших чи менших обсягах до пшеничного в залежності від сортів хліба. Зокрема, у складі популярного Українського його від 20 до 80 відсотків.
Добра засвоюваність жита і худобою у вигляді концентратів, висівок, кормового борошна, які містять 11-12 відсотків білків. А якщо додати, що озиме жито --найперший ранньовесняний зелений корм для великої рогатої худоби, коментарів з приводу, напевне, достатньо. Хоч похвалу на користь жита можна продовжувати й продовжувати ще цілим рядом практичних застосувань, зокрема й соломи.
На жаль, при тому, що жито, як основний злак для харчування було популярним серед хліборобів світу ще до нашої ери, шанувалося слов’янами і практично рятувало від голоду, у наш «ситий» і практичний час недооцінюється, як того заслуговує ця культура. Бере гору прагматизм сільгоспвиробників, які віддають перевагу більш ліквідним культурам, не враховуючи цілого ряду обставин, зокрема й природних умов, характерних для Полісся, яке займає значну територію України і нашої Чернігівщини.
Аграрникам зрозуміло, що 500-700 тисяч гектарів під житом далеко недостатньо для потреб народного господарства нашої держави. Очевидно, ціновий фактор -- одна з причин, що подає інтерес у збільшенні посівів під житом, увага до якого в цілому ряді країн Європи, Америці, Канаді залишає українців значно позаду.
Зрештою, навіщо оглядатися на далеких сусідів і, тим більше, заокеанських. Найближчі до нас білоруси, без перебільшення, б’ють рекорди практично на неугіддях, яких з лісами у Білорусі -- половина площі. Торік аграрії сусідньої республіки зібрали по 39,6 центнера зерна з гектара. Зрозуміло, на піщаних землях пшеницю не сіють. Житній тил, очевидно, теж має істотний вплив на тваринницьку галузь, яка з кожним роком, нарощуючи потужності, виходить на нові рубежі. Так уже тепер Білорусь перша серед країн СНД з виробництва молока на душу населення і п’ята в світі -- на кожного жителя виробляється 360 літрів молока, що дозволяє експортувати 2,5 мільйона тонн, в значному обсязі в нашу країну.
Не коментуючи й не продовжуючи цю тему, знову вернуся до наших українських чорноземів, які займають 30 відсотків їх світових запасів і надто бідних поліських грунтів, які значною мірою ще не використовуються, заростають бур’янами й пралісками. Звичайно шкода, в той час, буває, ніжинським хлібопекам, які славляться своєю продукцією в тих же сусідів-білорусів доводиться закупляти житнє борошно.
Безперечно, сучасний рівень технологій, високоінтенсивні сорти дозволяють вирощувати рекордні врожаї зернових, зокрема й високоякісного жита. На жаль, наразі не так багато господарств в нинішніх економічних умовах можуть дозволити собі таку розкіш -- придбати новітню техніку, достатню кількість пестицидів, добрив. Науковці Носівської селекційної-дослідної станції довгий час працюють на цьому важливому напрямку -- підвищення врожайності зернових культур, пропонуючи хліборобам нові сорти, які здатні за різних умов вирощування при різному технологічному забезпеченні давати максимальну віддачу, окуповуючи врожаєм понесені витрати.
Не можу не назвати батька більшості носівських сортів жита, видатного чи не єдиного в Україні селекціонера-генетика і цієї правічної культури і чи не єдиного в Україні доктора, професора Національного аграрного університету і талановитого вченого-практика, який успішно продовжує вітчизняну і світову еволюцію вдосконалення жита -- Віктора Варфоломійовича Скорика. На рахунку нашого вченого, зокрема, світовий рекорд у 1998 році, коли виведений ним сорт жита Струна дав небачену до цього врожайність -- 118 центнерів з гектара. Селекціоновані Скориком 9 сортів жита та 2 ячменю внесені до Державного реєстру сортів рослин України. В доробку селекціонера і його колег -- цілий ряд нових сортів, які рекомендовані для поширення в Україні.
Сьогодні Носівська СДС пропонує сільгоспвиробникам насіння сортів озимого жита з потенційною врожайністю 80-100 ц/га та високими хлібопекарськими властивостями: Боротьба, Воля, Дозор, Синтетик 38, Хлібне, і озимого тритикале Славетне. Зверніть увагу на їх характеристики.
БОРОТЬБА
Сорт-синтетик, внесений до Державного реєстру сортів рослин України в 1993 році для зон Полісся, Лісостепу та Степу. Середньостиглий, висота рослин 115-133 см, маса 1000 зерен 42 г. Зимостійкість хороша, стійкість до вилягання, осипання та посухи висока. Стійкість до хвороб задовільна. Врожайність до 9,9 т/га. Вміст білка 10-11 %. Напрямок використання - зерновий. Хлібопекарські якості - високі.
ВОЛЯ
Сорт-синтетик. Занесений до Державного реєстру сортів рослин України в 1996 році для Поліської зони.
Сорт середньостиглий, висота рослин 114 см. Морозостійкість висока, зимостійкість 4,8 бала. Стійкість до вилягання, осипання та посухи висока. Стійкість до хвороб вище середньої. Урожайність сорту більше 8 т/га. Маса 1000 зерен 45,4 г. Вміст білка 11-12 %. Напрямок використання - зерновий. Хлібопекарські якості - високі.
ДОЗОР
Сорт-синтетик, внесений до Реєстру сортів рослин України на 2005 рік. Середньостиглий, висота рослин до 110 см. Стійкий до вилягання, грибкових захворювань і проростання на пні. Крупнозерний. Маса 1000 зерен до 50 г. Врожайність до 9,6 т/га. Число падіння більше 230.
Хлібопекарські якості відмінні.
СИНТЕТИК 38
Сорт-синтетик. Внесений у Реєстр сортів рослин України у 2006 році. Короткостеблий, висота до 100-110 см. Вирівняний. Середньостиглий. Озерненість при нормальних погодних умовах більше 90 %. Стійкий до вилягання, снігової плісняви, грибкових хвороб і проростання на пні. Крупність зерна перевищує 50 г. Урожайність висока - до 10 т/га. Число падіння більше 235. Хлібопекарські якості відмінні.
ХЛІБНЕ
Сорт-синтетик, внесений у Реєстр сортів рослин України у 2007 році. Короткостеблий, висота рослин до 100-110 см. Вирівняний. Озерненість колосу більше 90 %. Середньостиглий. Стійкий до вилягання, снігової плісняви, грибкових хвороб і проростання на пні. Кущистість підвищена. Крупність зерна до 50 г. Урожайність висока - до 9,8 т/га. Число падіння більше 220. Хлібопекарські якості відмінні.
СЛАВЕТНЕ
Сорт занесений до Державного реєстру сортів рослин України з 2004 року. Кущ розлогий, відрізняється від інших сортів слабким розвитком наземної вегетативної маси восени і більш пізнім початком активного відростання весною. Уповільненість росту рослин в осінній період обумовлює високу його морозостійкість.
Стебло висотою 100-115 см без воскового нальоту, товсте, міцне. Колос білий, веретеноподібний, середньої довжини, щільний. Зернівка червона, напіввидовженої форми, середньої величини. Маса 1000 зерен - 50-55 г. Стійкий проти ураження пероноспорозом.
Врожайність 60 ц/га. За якістю зерна сорт відповідає вимогам сортів зернового напрямку.
Наталія БУНЯК,
директор Носівської селекційно-дослідної станції, доктор сільськогосподарських наук.
«Носівські вісті» №29(9150)
