Мабуть, немає вже таких, хто б не встиг за ці два попередніх місяці донесхочу наніжитися у гарячих обіймах літнього сонця. Не зогледимося, спливе й останній його місяць -- серпень -- і на порозі постане похмура осінь. Вона вже не за горами. Погляньмо, як з кожним днем все прохолоднішими й довшими стають ночі, тривалішими й холоднішими — роси, над річкою ранками й вечорами стеляться сиві тумани. На полях, по стерні, гордовито походжають чорногузи, подекуди збираючись у великі табуни. 

Втім, ще у розпалі жнива, ще треба дати лад картоплі, бурякам, кукурудзі, ще багато невідкладних хліборобських справ і тому люди надіються на погожу осінь. Та й у першій його половині буває ще так тепло, як у липні. А ще останній місяць літа звичайно буває сухішим за своїх попередників. Якщо ж і дощі -- то вони зазвичай бувають зливними, але кількість гроз менша, ніж на початку та всередині місяця, рідше випадає град. А ще у серпні до нас частенько навідуються суховії. Загалом же рік на рік не приходиться. Стосовно ж прогнозів, то, як на мене, до них і справді, варто прислухатися, втім, за орієнтир у житті брати не варто. Можна й помилиться. Ось, пам’ятається, ще з весни обіцяли нам доволі вологе та дощове літо, а воно, бач, яке посушливе та жарке виявилося. Принаймні, два його перших місяці. А втім,

Гортаючи народний календар серпня, можна дізнатися багато чого цікавого й повчального.

Так, завтра Мокрини. За цим днем визначали, якою буде осінь: якщо зранку йтиме дощ — осінь теж почнеться дощами. Якщо дощ опівдні - дощова буде середина осені, а задощить надвечір, буде з дощами кінець осені. Примітили й таке, дощ на Мокрини застерігав: наступного року буде мокре літо і добре вродять жита.

2 серпня. Іллі. Ілля — один із найулюбленіших святих у народі. Його вважали охоронцем врожаю, розпорядником дощів і злив, покровителем грому та блискавок, називали Іллею-Громовержцем. До Іллі найобачніші господарі намагалися закінчити жнива і під грозу казали дітям, що то святий Ілля на полі копи лічить і гнівається, посилаючи громи і блискавки на лінивих і недбайливих. Микола Маркевич, вивчаючи старовинні звичаї наших земляківчернігівців, записав у 1850 році: «До 20 липня (2 серпня) багато хто вважає гріхом їсти картоплю. Після Іллі не купаються. До Іллі хмари ходять за вітром, після Іллі — проти вітру. Перестають кусатись комарі. Рої бджіл, що вилетіли після Іллі, не надійні, пасічники гонять геть чужий рій, що залетів до них після Іллі...»

Крім горобиних ночей у ці дні буває ще одне загадкове й красиве явище природи — зорепад: «якщо зірка падає і згорає, не долетівши до землі це відьма підхопила її і сховала в глечик».

6 серпня. Бориса і Гліба. До цього дня, повсюди в Україні достигали всі хліба: «Прийшов Борис і Гліб — достиг у полі хліб»; «На Бориса і Гліба берися до хліба»; «Борис і Гліб сіють ранній хліб».

А ще у цей день починали збирати гриби.

7 серпня. Анни-холодниці.За цим днем прогнозували погоду на всю зиму: яка погода до обіду — така зима до грудня, а яка після обіду, така буде після грудня. Якщо ранок холодний, то й зима буде сувора й морозяна, а коли йде дощ — часто випадатимуть сніги.

9 серпня. Пантелеймона-Паликопа. Микола Маркевич згадує: «Пантелеймон у нас носить ім'я «Паликопа». Якщо хто возить копи з поля на тік у день Пантелеймона, то ризикує, що за таку неповагу до свята згорять у нього копи, а іноді й дворище «спалить, Паликопа». Якщо у цей день сталася пожежа, то загасити її можна тільки після того, як тричі обійти навколо хати чи току з іконою святого Пантелеймона-мученика.

14 серпня Маковія і Першого Спаса. Колись у цей день освячували криниці, щоб холодною і смачною була вода. На Маковія в церквах відправляють пообідню службу Божу, святять мак, волошки й чорнобривці. З освячених квітів роблять відвар і купають у ньому дітей, щоб не хворіли, а маківки клали під подушку, щоб спокійно і міцно спали. З Маковія починається найкоротший двотижневий Успенський піст — Спасівка. З цього дня починають відлітати у вирій ранні птахи.

19 серпня Спас Великий. Одне з найбільших річних християнських і хліборобських свят, його ще в народі називали святом урожаю. Звернемося знову до нашого історика Миколи Маркевича, до його записів 1850 року.

«У день Преображення Господнього, тобто на Спаса, дозрівають яблука й груші-спасівки. Їх зривають і несуть до церкви для освячення, разом із порізаним шматками медом — стільниками.

До цього часу закінчуються жнива. У день завершення жнив буває сільське свято — обжинки. Жниці ходять по ниві, збирають випадково залишені, не пов'язані у снопи стебла жита, співають, пісні й плетуть із жита вінок. 

28 серпня -- Успення пресвятої Богородиці і перша Пречиста. У цю пору повністю закінчували жнивувати, натомість розпочинали сівбу озимини. Колись хлібороби говорили: сій жито за три дні до Успення і три після нього. Після Успення вже починається «молоде» бабине літо. Якщо в цю пору гарна погода, то в «старе» бабине літо, після 11 вересня, передбачалася негода.

29 серпня. Третій Спас.У цей день, який ще в народі називали післясвятом Успення, починався відліт ластівок у теплі краї. На третього Спаса колись випікали з нового врожаю хліб, пиріжки, печиво, пригощали ними родичів і сусідів, похваляючись добрим врожаєм. Як що цього дня починали відлітати журавлі — чекали ранньої зими. Люди говорили: «Післяуспення прийшло — сонце на осінь пішло».

 Є і в сучасному серпневому календарі чимало цікавих професійних та визначальних днів. Так, розпочинається він військовими святами -- Днем повітряних сил Збройних сил України (1) та перших, до речі, контрактних в Україні аеромобільних військ (2). Затим 6 серпня -- Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї. Наступної неділі (8) святкуватимуть будівельники, працівники ветеринарної медицини та військові зв’язківці. Міжнародний день корінних народів світу позначене у календарі 9 серпня, а міжнародний день молоді -- 12. У археологів буде прекрасна нагода відзначити професійне свято 15 серпня, а в пасічників -- на Спаса, 19. День державного прапора України, Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації позначений понеділком, 23 серпня. А у вівторок, 24 серпня, святкуватимемо День Незалежності України. А під завісу місяця -- ще два професійних свята -- День авіації (28) та День шахтаря (29). Тож залишаймося на цьому здоровими та щасливими, насолоджуймося літом, сонцем і теплом і до зустрічі в осені. 

К.МИХАЙЛЕНКО.