Наступної суботи в Україні офіційно розпочинається сезон полювання, який триватиме до 26 грудня. Втім, багато мисливців вже сьогодні активно до нього готуються, перевіряють зброю, впорядковують документи. Не стали винятком і мисливці нашого району, які цьогоріч полюватимуть на території угідь трьох мисливських господарств -- «Товариства шанувальників природи», Українського Товариства мисливців та рибалок та ТОВ МГ «Орішне». Розповісти про своє господарство, а разом і познайомити зі специфікою та особливостями цьогорічного сезону ми попросили директора одного з наших «наймолодших» мисливських господарств О. Г. КЕБКАЛА. 

-- Наше товариство було створене сім років тому й займає більше п’ятнадцяти тисяч гектарів мисливських угідь. Єгерська служба налічує сім чоловік, котрі стежать за порядком на території угідь, ведуть нагляд за представниками місцевої фауни. До речі, варто сказати, що минулий осінньо-зимовий сезон для нас видався одним з найскладніших. Не стільки тріскучі морози, скільки щедрі заметілі аж ніяк не сприяли вдалій зимівлі диких тварин. Відтак доводилося не лише щедро підгодовувати лісових мешканців, а й навіть розчищати лісові дороги та майданчики, облаштовувати додаткові місця для годівлі. Основними об’єктами полювання у нас є кабан, косуля, вовки, лисиці, єнотовидні собаки, перната дичина. Є й популяції тварин та птахів, які занесені до Червоної книги. Це, наприклад, чорний журавель, заборонено полювання на бобра, борсука, лося, ряд інших тварин та птахів. Утім, мисливцям, мабуть, буде цікавіше почути, на кого таки можна полювати…

-- Тоді, можливо, Олексію Григоровичу, заодно й ознайомите із законодавчими змінами, які відбулися із вступом у дію нового Закону України від 16 лютого 2010 року «Про мисливське господарство та полювання»?

-- Найперше та найголовніше це те, що відтепер керівники мисливських господарств можуть регулювати строки полювання на території власних угідь. Тобто, у залежності від кількості популяції тієї чи іншої дичини та за погодженням з головним управлінням навколишнього природного середовища ми маємо право розпочати сезон полювання раніше чи пізніше, або ж заборонити відстріл якогось виду взагалі. Так, скажімо, зібравши необхідний перелік документів -- посвідчення мисливця, картку обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного миту, дозвіл на добування мисливських тварин, дозвіл на користування вогнепальною зброєю, паспорт на собак мисливських порід та інших ловчих звірів та птахів (якщо полування проходить з їх участю) -- на перепілок у нас можна буде полювати вже від сьогодні й до 31 жовтня включно. Це ж саме стосується й пернатої дичини, вирощеної на фермах та випущеної у мисливські угіддя «під постріл». На решту пернатої дичини, зокрема, качок, лиску, куликів, голубів, на сіру та білолобу велику гуску, гуменника, полювання розпочнеться 14 серпня й продовжуватиметься по 28 листопада поточного року. 

Продовжуючи тему нововведень, хочу наголосити ще й на тому, що відтепер штрафні санкції за порушення правил полювання та за браконьєрство будуть йти не в бюджет державі, а безпосередньо повертатимуться користувачам мисливських угідь на відшкодування нанесених браконьєрами збитків. Зважаючи, що в середньому розміри штрафів зросли у десять і більше разів і складають від 10 до 60 неоподаткованих мінімальних доходів громадян, а це від 2 до 5 тисяч гривень, кошти таки чималі.

Чим не привід браконьєрам задуматися, перш ніж за порушення закону. Натомість для самих мисливських господарств це реальний шанс поліпшити своє фінансове становище. До речі, ці кошти можна було б спрямувати й на відновлення тієї чи іншої популяції тварин, покращення матеріального та технічного стану, утримання лісового господарства тощо?

Можливо. Тим більше, що будь-яке мисливське господарство, а наше також винятку не складає, не може бути рентабельним й утримується за рахунок засновників.

-- А як же кошти від реалізації мисливських карток, видачі відповідних дозволів на проведення полювання тощо?

Давайте порахуємо: за сезон полювання на пернату дичину ми видаємо близько 500 відстрілочних карток. Плюс близько 300 -- на пушного звіра. Вартість такої картки для місцевих мисливців складає всього лиш одну гривню (для іногородніх -- 50 грн). Крім того, щорічно ми видаємо по одній ліцензії на відстріли парнокопитних органам місцевого самоврядування, на території яких розташовані наші угіддя -- Носівки, Мрина, Плоского та Червоних Партизан -- викупляючи їх у держави за встановленими нею розцінками, практично не маючи від цього жодної копійки. Чи ж дуже від цього розбагатіємо?

-- Тоді повернемося до того, що полювання вже давно втратило свою первісну роль -- як засіб прогодувати себе та власну родину. На сьогодні це вже не життєва необхідність, а хобі, скажемо так, справжніх чоловіків мужніх, витривалих. Це азарт і задоволення, можливість відчути у собі первісні мисливські інстинкти, злитися з дикою природою. І, звісно ж, потішити своє чоловіче самолюбство (звичайно, якщо вдасться повернутися додому з трофеєм)…

-- Безумовно. Тож ні пуху вам, ні пера і зі святом вас, мисливці…

 Розмову записала К.МИХАЙЛЕНКО.