Літо — пора не лише відпочинку, а й подорожей та екскурсій. Якщо сім’ями зазвичай вирушають на відпочинок до моря, у гори, відвідують далекі екзотичні країни, то трудовими колективами, членами профспілки й просто  невеликими компаніями вирушають власними туристичними маршрутами. Серед таких на слуху відвідини  лавр та монастирів, інших святих місць, цілющих джерел, дендропарків, історичних місць, музеїв-садиб, різноманітних виставок. Причому далеко і їздити не треба. Нині на слуху поїздки не лише в Умань, на Сорочинський ярмарок чи до Почаївської лаври, а й відвідини Соколиного Хутора, палацу Тарнавських у Качанівці на Ічнянщині, Тростянецького дендропарку та Гетьманської столиці тощо. Власне, вже стало непоганою традицією влаштовувати поїздки на свята навіть до сусідніх районів — на Покровський ярмарок у Ніжин, на Миколаївський — до Коропа. Не минуло й місяця, як група наших держслужбовців повернулася з гостини від своїх колег з Новгород-Сіверського. Сповнені незабутніх вражень від теплого прийому, спілкування, знайомства з історією та культурою цього древнього краю  запросили і їх до себе. Тепер ось думають, чим би їх вразити, яку родзинку та під яким «соусом» подати свій район. Гадаю, подібні думки обсідають кожного з нас, хто готується до прийому далеких та дорогих гостей. Адже так хочеться показати не лише власну домівку та себе, як хлібосольних господарів, а й місто, у якому живемо, познайомити з цікавими людьми свого кра ... Читати далі »

Відвирувало Першовересневе свято. Як і завжди, стільки було в ньому тепла, схвильованості, сердечної уваги до  перших дійових осіб на офіційних і святково-пам’ятних урочистостей — вчителів, їх вихованців. Скільки сказано зворушливих слів, сердечних побажань, що здавалось, головних винуватців свята підняв до небес дев’ятий вал нашої любові до вчителя і його неспокійної професії.

 Цими думками поділився із жінкою-колегою в літах і літах, яка віддала школі, вважай, все життя, а дітям — серце. Мудро усміхнулася вона на це і, загалом погодившись, що справді безмірно в цей день любові, а завтра, в буднях— як уже буде. Ось би цей океан  повен та розділити на щодень, а з набажаного, наобіцяного хоч би невелика дещиця здійснилася, реалізувалася у конкретних справах, діях, вчинках, зокрема й тих, хто був щедрим у словах. Не без болю,  посилалася вчителька на свою нинішню мізерну пенсію, вважай, на рівні мінімуму, тоді, як у радянського вчителя вона забезпечувала зовсім не безбідне життя. Ще сумніше за наших обділених молодих коллег, — бідкалася вона.

 Кажуть, кожен коваль своєї долі. Непересічних особистостей у когорті педагогів незлічимо. Та навіть і їм мало однієї слави, визнання професійного хисту і щедрого таланту виховувати людину з великої літери, патріота-громадянина з маленького першачка, ба ... Читати далі »

День Незалежності. Своє національне свято є у кожного народу. Квітучим, усміхнений літом стало воно і на наш поріг, прихиливши українців серцем і помислами одне до одного. Як один народ, неділимий кольорами партійних прапорів, берегами нашого вічного Дніпра, на багатих і бідних, зрештою.

  Повірте, ми, делегація Носівщини, на 20-річному ювілеї Дня Незалежності України, вшановуваному в столичному Національному палаці «Україна», цими почуттями були пройняті щомиті. Різні за віком і досвідом життя, проте в єдиному пориві і натхненні піднімалися з гордістю носівчани на виріст на дорогу усім нам і значно старшу за Україну незалежну мелодію рідного гімну, щедрими оплесками, стоячи, теж зустрічали президента Віктора Януковича.

  … Наш Президент  — одними вустами промовив, напевне, кожний цієї урочистої миті, без пафосу, по-людськи, але з вірою, що він саме ТОЙ, кому долею й часом судилася висока місія відповідальності за нашу Україну. За її плечима нелегка терниста дорога, довге двадцятиліття, яке,може, й більше розчаровувало нас, ніж дарувало радість від успіхів і злетів. А втім, здається, усі манівці вже позаду. У нас, нарешті, рішучий і твердий  у волі Президент, з яким зуміємо подолати крутизну гострих проблем. Задавнених, які дістались у спадок і нових, пов’язаних з невідкладними потребами реформ ... Читати далі »