 У 60-х роках минулого століття Носівка була містом філіалів. Серед них -- автопарк Ніжинського АТП -- 29011, де « осідали « новенькі автобуси і запчастини. Не стали ходити в пасинках, створивши своє АТП – 17455 -- потужні автобусний і вантажний парки. Було підсобне господарство -- свиноферма, планували завезти пасіку і викопати ставок. Усе було б, якби начальником став досвідчений фахівець, головний інженер Валентин Оксимець. При іншому розбазарили техніку, автобусами розраховувалися за борги по зарплаті, розтринькували компенсацію за пільговий проїзд. Водій Михайло Васильченко забрав «Пазик» і розкрутив маршрут Носівка -- Пустотине, що охоплює степову зону району. «Лази» і «Пази», що залишилися, не регулярно виїзджали в рейси, не вистачало коштів на пальне і запчастини. На уламках автопідприємства стало ТКП «Носівський автопарк». Слабка ремонтна база, затримки з видачі зарплати, відсутність побутових зручностей, навіть воду «позичали» у райавтодорі, що через дорогу. У непростих умовах, коли стало багато приватних перевізників, працювали водії. Андрій Улько вперше сів за кермо 50 років тому. З напарником Віталієм Кузьменком в 60—70-х роках обслуговували маршрут Носівка – Чернігів. Щодня долали по два рейси. Доставляли пасажирів на маршрутах Носівка -- Київ і Макіївка -- Чернігів, що охоплював південну і північну зони району. Планували його відновити, але не було жодного нового автобуса. Андрій Вікторович був в одній особі – начальником, механіком і водієм. Петро Куциба, який багато років перевозив московських пасажирів, брати Олександр та Анатолій Ковалі, Анатолій Свириденко, Олександр Даніш та Володимир Буяненко. Механік і фельдшер автопарку проводили технічні і медичні огляди водіїв і перевізників. За що підприємство мало свіжу копійку. Тепер немає автопарку немає і допоміжного заробітку. Декілька років тому сесія районної ради прийняла рішення про створення КП «Носівський автопарк». Щоб підприємство вижило і стало справді ефективне, оголосили конкурс на здачу в оренду. З надією, що новий господар закупить сучасні комфортабельні автобуси, відкриє нові маршрути, створить потужно -- ремонтну базу і нормальні побутові умови для водіїв і ремонтників. Влітку 2008 року орендарем став підприємець Анатолій Андрушко. Тодішній голова районної ради Ольга Самокиша переконувала трудовий колектив, що Андрушко підніме збиткове підприємство. Анатолій Платонович пообіцяв погасити борг із зарплати, який становив 40 тис. грн.., до кінця року. Але слова не дотримав. А компенсацію за пільговий проїзд, зі слів водіїв, перевів на свій рахунок. Андрушку за щось мстили чи прибирали конкурента. Підпалювали автобуси. Торік у бокс кинули дві пляшки з бензином. Добре, що сторож помітив і погасив вогонь. Інакше згоріли б три автобуси. У червні згорів « Паз», в якому поставили новий двигун, обслуговував маршрут Носівка -- Чернігів. У вересні -- третій підпал. Зловмисник вийняв скло з вікна на тильній стороні гаража, розірвав клейонку, якою було оббите в середині і пробрався в один із боксів. Підпалив «Паз—3205», якого експлуатували 6 років,і вибрався через вікно. Коли серед ночі палахкотів автогараж, до пожежної частини надійшов виклик із заправки, що поряд. Автобус згорів повністю. Паліїв міліція не знайшла. Находу залишився один автобус, який обслуговував маршрут Носівка--Ніжин. В.о. директора Андрій Улько звернувся до райдержадміністрації, щоб надати йому статус пільгового. Але одержав приватний підприємець. Маршрут Носівка--Хотинівка віддали приватному перевізнику (їх у Носівці майже 25, набагато більше ніж потрібно). Автодорожна інспекція двічі оштрафувала Улька за те, що на колесах неприродна гума. Одним словом, КП «Носівський автобусний парк» не функціонує. Але на думку тодішньої влади була перспектива. 16 квітня 2010 року сесія Носівської районної ради вирішила: з метою підвищення ефективності та раціонального використання майна спільної власності територіальних громад сіл, міста Носівського району відповідно до ст.78, 135, 136 ГК України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» припинити право господарського відання та вилучити у комунального підприємства «Носівський автобусний парк» майно і закріпити за КП «Носівські теплові мережі» з подальшим включенням до статутного фонду дочірного підприємства «Сантехсервіс». Директору Костянтину Грудіну передали автопарк, від якого залишились недопалений гараж і невелике адмінприміщення. Коли я звернувся до Самокиші з проханням надати рішення сесій і постійної комісії з питань бюджету соціально--економічного розвитку і комунальної власності,які стосуються КП «Носівський автопарк», то отримав листа такого змісту: ситуація, що сталась навколо автопарку, істотно змінилася. Ми маємо серйозну пропозицію щодо оренди цілісного майнового комплексу підприємства, залучення для його розвитку значних інвестицій. Стаття в обласній газеті «Деснянка. Вільна», де будуть аналізуватись фінансово -- економічні проблеми комунального підприємства, може серйозно зашкодити переговорам з інвестором. Тому до їх завершення районна рада, на жаль, не може надати документи, які вас цікавлять. Те, що я запросив, до цього не мали ніякого відношення. В автопарку дізнались про інвестора. Він уже був після Андрушка -- підприємець Віталій Литвиненко. Анатолій Віталійович згодився, якщо районна рада поверне 54 тисячі грн., які начебто, вклав у відродження підприємства. Але цього не сталось Тому звернувся до суду. В задоволенні позову відмовлено. Оскаржив в апеляційному суді. Звернулись до суду і водії з приводу боргу по зарплаті -- понад 40 тис. грн., несплачені податки. Носівським керівникам повчитись би в сусідів. В Бобровиці і Козельці зберегли АТП, майже повністю оновили автобусні парки. З Бобровиці до Чернігова діють два маршрути. У Носівці курсує приватна маршрутка до обласного центру в незручний для пасажирів час. Заступник голови районної ради Микола Хахуда говорить: -- Разом з райдержадміністрацією будемо відроджувати автопарк, бо страждають люди. В мене зі скаргою побував лікар ЦРЛ Володимир Ткаченко: -- Я їздив пільговим автобус автопарку в Держанівську амбулаторію, де приймаю хворих. Тепер він не курсує. У приватному -- проїзд 40 грн., що б’є по кишені. М. КОХАН.
|
