 Традиція урочистих проводів до Збройних Сил України не так давно відродилася на Носівщині. Втім, вже за кілька років зажила добрих відгуків від громадськості, надто ж серед батьків та самих призовників, які почуваються й справді іменинниками. Авторитет армійської служби останніми роками зріс серед молоді. І тепер бажаючих приміряти солдатську форму не бракує. Цьогорічного весняного призову 34 юнаки Носівщини проходитимуть службу у Збройних Силах України. За словами заступника військового комісара Бобровицько-Носівського об’єднаного комісаріату майора В.О. Зуєва 40 відсотків нинішніх призовників проходитимуть службу у військових частинах Чернігівщини, решта—на території України. Традиційно наші хлопці поповнять лави сухопутних військ, військово-повітряні та військово-морські сили. Опановуватимуть секрети армійської служби також у внутрішніх, залізничних та аеромобільних військах і найпочеснішій 101 бригаді охорони Президента. Строк служби—невеликий: всього рік, а для призовників з вищою освітою — 9 місяців. Небагато для сторонніх, але найдовший час — для батьків, коханих і юнаків, що вишикувалися в шерензі на сцені районного будинку культури поки що у цивільному, але почувалися справді солдатами. Надто після напутнього слова та благословення на успішне проходження служби та щасливе повернення додому клірика Свято-Троїцького храму, протоієрея о. Володимира, який вручив кожному в дарунок іконку-оберіг. Про важливість солдатського братерства і про непрості будні розповідав присутнім ветеран Афганської війни, безпосередній учасник бойових дій Григорій Довгопол. Найголовніше, що нинішні солдати охоронятимуть мирні рубежі нашої країни. Бо тоді, коли він і його однолітки отримували повістки, 160 тисяч вихідців з України пройшли через горнило Афгану. Давніші в часі, проте ще більш трагічніші події Великої Вітчизняної війни, ціну Перемоги і про високе почуття патріотизму в радянських солдат говорив у своєму виступі ветеран і педагог Іван Васильович Гончар, бажаючи нинішнім солдатам так само з честю, гідно виконати свій синівський обов’язок перед рідною державою. Хвилюючим, щемким і водночас мудрим було материнське слово до синів-солдатів Наталії Володимирівни Переходи. Проводжаючи до лав Збройних Сил і свого сина Олександра, який також виступив від імені призовників, вона побажала всім дітям легко опанувати секрети армійської служби,та головне — ніколи не застосувати свої вміння захищати — у бою. Мудрих і по-батьківськи добрих командирів-наставників, швидкого повернення додому. А поки що не забувати телефонувати, бо так, як чекають батьки, певно, ніхто не чекає. Виконати почесну місію покладення квітів до Меморіалу Слави надали призовникам С. Третяку та В. Постою. … Ще будуть говорити теплі слова, побажання і обіцянки чекати кожному, хто за короткий час одягне солдатську форму і складатиме присягу на вірність нашій Вітчизні, а поки що свої музичні вітання всім присутнім дарували районні аматори сцени, запропонувавши прекрасний тематичний концерт. Н. КАЛЮЖНА.
|
