 На часі—оранка городів. Недешеве нині це задоволення для власників присадибних ділянок. Надто ж, коли вони чималенькі. Проте й не оране не лишиться. У селах, де функціонують агрофірми(хоча й не скрізь) орють своїм працівникам, пенсіонерам по зниженим цінам. Так, наприклад у Коломійцівці цього річ вже встановили розцінки—5грн. за сотку, у Селищі, Роздольному та Киселівці—в минулому році орали по 7 грн.. В Мрині, Червоних Партизанах та Лихачеві користуються послугами приватних тракторів односельців. Тут ціни значно вищі: від 12 до 15 гривень за сотку. У Носівці ж вже в минулому році правили рідко—12, в основному 15-18 гривень залежно від трактора(чим менший—тим дорожче). В цьому році перші орачі оцінили свою працю в розрахунку по 20 гривень за сотку. Мотивують загальним подорожчанням на паливно-мастильні матеріали та запчастини. Засобів впливу на трактористів-приватників,зокрема, що стосується встановлення ціни за зорану сотку землі, по суті, немає ні в кого. Доводиться сподіватись лише на порядність самих виконавців. Втім для них також новини не дуже приємні. Зросли, за словами в.о. начальника податкової інспекції в Носівському районі Олени Корінько, і ставки на одержання відповідного дозволу на оранку городів всім власникам тракторів в порівнянні з минулим роком на 25-50 гривень. Проте, аби мати право надавати послуги по оранці та культивації городів на присадибних ділянках, власникам тракторів потрібно мати не лише дозвіл, а ще й подати декларацію про очікувані доходи та сплатити податок з доходів фізичних осіб. Інакше доведеться сплачувати штраф. Тобто висновок один: хочеш орати городи і на цьому заробляти—плати податки, дорого наймати орачів—беріть заступ чи застосовуйте сучасну зеблеобробну техніку. Вибирайте. Часу лишилось небагато. Весняний день—рік годує. Н.ВОЙТЕНКО
|
