Коли у визначений час ми зайшли до зали, де мав відбутися концерт народного артиста, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Василя Нечепи, глядачів було обмаль. На столі, що стояв на сцені, -- красивий рушник, букети квітів. Поруч – незмінні й постійні друзі, що супроводжують його в мандрах по світу, - кобза, ліра, бандура, музичні інструменти, виготовлені з кісток мамонта, знайденого на місці Мезинської стоянки. Навколо сцену опоясував чудової, високого ґатунку ручної роботи рушник.
 Несподівано зала почала наповнюватися глядачами. Вільних місць майже не залишилося. Серед шанувальників творчості Василя Нечепи – земляки: Петро Медвідь, Віктор Черненко, Григорій Шкребіль, Володимир Проценко, Володимир Ляшенко з дружиною, Едуард Гончаренко, Микола Шелест, Микола Скрипець, Микола Стратілат, Микола Карась з дружиною та дітками, Василь Устименко, Олександр Мартинович. Були також відомі діячі культури і науки, політики, гості з Америки.
 Вступне слово про творчість Василя було виголошено академіком Петром Кононенком. Далі у супроводі музичних інструментів у виконанні нашого земляка прозвучали прадавні та сучасні українські пісні. В залі бракувало свіжого повітря, але залишати його глядачі не збиралися. В котрий раз Василь Нечепа оголошував: „І на останок...” Твори нашого земляка глядачі сприймали бурхливими оплесками. Потім автор спілкувався з глядачами. І лише усвідомивши, що буде проходити інше дійство, глядачі почали залишати залу. Земляки дує вдячні Василю Нечепі за запрошення на концерт.
          В. ЧЕРНЕНКО, голова Носівського відділення Чернігівського земляцтва.