За будь-яких штормів на владних олімпах, кризових відпливів чи припливів у економіці й соціальній сфері, пересічні громадяни живуть і найбільше переймаються буденним, насущним. Воно найближче серцю й найреальніше перед очима, адже якщо політичні полеміки й великі проблеми світу великих грошей і можливостей лиш на обріях спостереження звичайного українця, то все більш «агресивні» ціни в магазинах, тарифи за побутові послуги, що ростуть швидше, ніж за періодами дощів гриби і повсюдне багатопроблем’я в елементарному, починаючи від засмічених вулиць і до набагато складнішого засмічення душ байдужістю і пасивністю -- багаж, який з кожним днем все більше обтяжує руки й пригнічує душу.
    Зовсім невеликий наш район у масштабі всеукраїнському, проте турбот і проблем у ньому  --огром, можливо, зовсім не значущих для вищих ешелонів влади, однак далеко не дріб’язкових для кожного, хто живе на Носівщині. Не всі вони у межах можливостей однієї окремо взятої людини і навіть подекуди громади, не всі однозначні і з єдиним правильним рішенням, втім і найголовніше тут почасти не це. Набагато важливіше те, що про свої турботи нарешті вчимося говорити, прагнемо до їх вирішення, обговорюючи можливі варіанти, висловлюючи свої думки і пропозиції. Нещодавно започаткована редакцією «гаряча лінія» з населенням району стала в цьому ще одним справді благодатним підґрунтям. Хоч, зрештою, діалог між районкою, її творцями і вами, шановні читачі, ніколи не був опосередкованим,  телефони і двері редакції щодня відкриті назустріч кожному, хто потребує  нашої поради і підтримки.
   Ось і питання удосконалення транспортного сполучення із степовою зоною району не так давно вже піднімалося на шпальтах газети із залученням коментаря першого заступника голови РДА Олександра Пухи, який переадресував рекомендації переглянути маршрут свого автобуса ПП Васильченку тим більше, що затверджується він у Чернігові, а отже, вносити будь-які зміни -- у повноваженнях лише приватного перевізника.   А тут вже інтереси населення істотно поступаються факторам набагато вагомішим для приватного господаря -- руху електропоїздів, розрахунку найбільш вигідних годин руху автобуса, враховуючи наповнюваність пасажирами тощо.
    Зрештою, означення приватного говорить само за себе і в даному конкретному випадку перевізник залишив маршрут без змін, здійснюючи на степові села, як і раніше,  три рейси на день. Цілком достатньо було б і цього, якби в його графіку не була істотною прогалина в підвозі робочих зранку, адже після першого рейсу в 4.30 з Носівки, наступний лише в опів на одинадцяту. Як результат, існують відчутні незручності для працюючих, які змушені виїжджати набагато раніше установленого початку робочого дня, суттєво втрачаючи у часі. А якби був ще один рейс о сьомій годині… -- одностайні в побажаннях усі, для кого ця проблема особливо гостра, зокрема і вчитель Пустотинської школи  Надія Степанівна Ткаченко, яка через посередництво районки вкотре адресує прохання вирішити це питання районній владі й ПП Васильченку. Зрештою, для останнього це навряд чи було б  збитковим доповненням, адже лише у школі Пустотиного працюють п’ять приїжджих вчителів, які щодня користуються послугами рейсового автобуса. А на його маршруті не одне таке село  і в кожному з них є працюючі з числа носівчан чи жителів сусідніх населених пунктів. Зрештою, вирішити цю проблему набагато простіше, ніж, скажімо, заповнити спеціалістами робочі вакансії в неперспективних селах, вкотре навісивши на них ще й транспортні неузгодження. Тож сподіватимемося, в найближчому майбутньому ця ситуація зміниться на взаємну користь усіх сторін, а поки що триматимемо її на спільному контролі.
    Між тим, у вирі свого багатокутника негараздів і турбот, навчені гірким досвідом в очікуванні кращого готуватися до гіршого, здається, й моменти відчутно позитивні сприймаємо не інакше, як крізь призму недовіри. Принаймні жителі однієї з центральних вулиць Носівки -- Троїцької за довгоочікуваним ремонтом своєї асфальтівки спостерігають саме з такої позиції, зателефонувавши до редакції з проханням розібратися в доцільності істотних незручностей, зумовлених роботою шляховиків.
   За роз’ясненнями ми звернулися до головного інженера Носівського державного дорожнього підприємства  «Райавтодор»  Миколи Дмитровича Лопуха, який запевнив, що існуючі на даній вулиці незручності тимчасові і закономірні в умовах ремонтних робіт. Обмеження руху на дорозі, зокрема і доступ на асфальтне покриття домашнього птаства --  необхідність на період ремонту і подальшого застигання заново нанесеного покриття на окремих ділянках дороги.  У порівнянні з тим, як довго їздили по численних вибоях, ці нюанси навряд чи проблема. Швидше, знак ремонту на дорозі -- привід для чималої радості в нинішніх умовах, коли більшість асфальтівок району десятиліттями чекають ремонту, хоча б поточного. Втім, і це також частково пояснює стурбованість носівчан на вулицях, дороги яких нині ремонтуються. Що ж, острах, аби не було гірше  -- сьогодні  найближчий сусід кожного…   
   До речі, про сусідів. В усі часи і для усіх ця тема відкрита й надзвичайно актуальна. І в процесі чергової  «гарячої лінії» районки їй знайшлося немало місця. Неподілена межа, вимірювання кому зрізати проблемні насадження біля неї, дірки у благенькому заборі, крізь які вільно подорожує домашня живність… Рифів у сусідських взаєминах  вистачає з лихвою. Більшість непорозумінь легко  регулюються законодавством, проте далеко не всі і не в кожній суперечці звертаються за допомогою до правоохоронних органів. Більше сваряться через паркани, відплачують на сусідську недобросовісність тією ж монетою  чи, як в багатьох конкретних випадках, намагаються владнати конфлікт через посередництво районки, зважаючи на  її авторитетне слово у громаді.
    У таких випадках ми можемо виступати лише порадниками, раз-по-раз завертаючи проблему у русло моральної відповідальності кожного за свої вчинки. Все минуще у нашому житті, а матеріальні цінності  -- найбільше. Іноді варто витримати паузу, ступити у черговий день, аби зрозуміти дріб’язковість вчорашньої надважливої проблеми. Курка ніколи не зрозуміє, що за сусідською межею вже не її територія і гребтися там -- зась. Така її природа, а наша людська сутність -- бути вищими за це, пам’ятаючи, що лиш добро повертається добром, а хороші взаємини, в тому числі й між сусідами, у всіх відношеннях кращі й корисніші для самопочуття, ніж війна за полову.
   Будьмо вищими за це і ще багато проблем, яких вистачає зусибіч. Серед них невирішуваних немає, тож вчімося бути оптимістами і ділімося приємним, корисним для всіх і кожного. У цьому з вами завжди поруч районна газета, в центрі уваги якої усе близьке і важливе кожному жителю Носівщини. Подаруйте передплату на «Носівські вісті» собі, рідним і друзям і протягом наступного року залишайтеся разом з нами на варті спільного благополуччя.
   А вже цього понеділка, 21 вересня, за телефоном «гарячої лінії» 2-16-31 на ваші дзвінки відповідатиме завідуючий відділом листів Володимир Олексійович СОЛОМАХА.
Т.ДАНІШ.    
          
«Носівські вісті» №37(9105)