З давніх часівсерединний місяць весни носив назву -- май… Її вживали наші пращури -- русичі, вона зафіксована в літописних пам`ятках ще в XII столітті. Всі наші письменники-класики, від Тараса Шевченка до Михайла Коцюбинського вживали виключно цю назву -- май. Нова назва – травень, з`явилась уже потім, згодом і прижилася. Ймовірно, що назва «май» походить від імені давньоримської богині весни Майї -- доньки Фавна, покровителя гір, лісів і луків, захисника худоби.

На травень припадає чимало народних свят, обрядів, пов`язаних з поетичним обожнюванням природи і відомих з найдавніших часів. І все це наше, рідне, не видумане знічев`я, не нав`язане кимось, якимись злими силами. А які напрочуд веселі й гарні, а іноді навіть таємничі й казкові, були наші свята! Про це промовисто говорять самі назви: русалчине свято, веснянки, гаївки, збирання роси.

Травень ще називали солов`їною порою. Свого улюбленця солов`я люди завжди з нетерпінням чекали. Говорили, що він почне співати, коли нап`ється роси з березового листочка. І тоді його мелодійним і урочистим співом наповниться все довкола. І від його співу добрішають і всміхаються люди, привітніше ставляться одне до одного, легше стає на душі навіть у великій скруті. А там скоро й зозуля обізветься, почне лічити літа. В цю ж пору в лісі, крізь руде торішнє листя пробивається і квітне білосніжними дзвіночками чарівна, запашна конвалія, а на чистому плесі річки, серед зеленого латаття розквітає розкішна біла лілея.

Прекрасна травнева пора -- справжній вінець і окраса року. Про цю пору збереглися в наших краях старі прислів’я: Травень ліси одягає -- літо в гості чекає.Травневий дощ, як з грибами борщ. Травнева роса коням краща від вівса. У маю і баба в раю, як не затанцює, то хоч молодість згадає.

Є ще прислів`я, які допомагали людям у повсякденному житті, вони часом попереджували й застерігали, їх запам`ятовували змалечку. Ось лишень кілька з них:

Сухий і теплий май -- гроші на хліб дбай. Май холодний -- рік хлібородний, не будеш голодний. Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.

А ось як хлібороби в травні прогнозували погоду і майбутній врожай: Усю ніч співав соловейко -- на ясний день. Увечері густо літають кажани -- на тепло.Туман над водою довго не розходиться -- буде гарна і суха погода.

Тиха і світла ніч без роси -- на негоду. Якщо початок травня холодний -- в кінці місяця буде тепло. Горобці й ластівки влаштовують гнізда з північного боку оселі -- на жарке літо.Багато хрущів -- на жарке літо. У травні часті тумани -- на мокре літо. Пізно зацвіла горобина -- буде пізня осінь. 

9 травня. День Перемоги уже давно з офіційного став святом всенародним. 9 травня -- день, коли наші брати, батьки й діди, принісши в жертву своє молоде життя, здобули Перемогу над фашизмом, здолали велику біду, що загрожувала всьому людству на планеті.

15 травня. Бориса і Гліба.Святих Бориса і Гліба в народі чомусь вважали хліборобами, сівачами, тому й намагалися у цей день відсіятись. На Бориса і Гліба соловейко співав день і ніч не вгаваючи, а в народі говорили: «Соловей співає, доки ячмінь колосу не має, а з`явиться колос -- пропав голос».

18 травня. -- Ярини-розсадниці. На Ярини господині починали висаджувати розсаду капусти на городах, бо вже стає по-справжньому тепло -- «Прийшли Ярини -- не закривай сіни».

22 травня. Миколи-весняного. Микола Чудотворець -- один із найпопулярніших в народі православних святих, але його, як правило, на весні не святкували бо віддавали перевагу Миколі-зимньому (19 грудня). З давніх часів збереглися народні прислів`я: До Миколи не буде тепла ніколи. Як не побачиш до Миколи колосу, то буде плачу й голосу.

Цьогоріч 23 травня будемо відзначати Трійцю. До речі, починається святкування Трійці з четверга, який відкриває цілу низку обрядів прощання з весною та зустрічі літа. Поступово язичницькі обряди переходять у християнські -- бо ж прославляємо Бога-Отця, Бога-Сина та Святого Духа. 

 Стосовно сучасних та професійних календарних днів травня, то з травневим календарем навряд чи якому іншому можна помірятися. Бо ж крім відзначення 65-ї річниці Перемоги нашого народу у Великій Вітчизняній війні, 8-9 травня є Днями пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої Світової війни, сьогоднішня субота позначена в ньому Днем Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Цьогорічний День Перемоги співпав у часі з Днем матері. Натомість наступної суботи святкуватимуть науковці. Крім того, вся світова спільнота відзначає День Європи та Міжнародний день сімей. Завтра -- День Молодіжних та дитячих громадських організацій та День політичних репресій. 17 травня -- Всесвітній день електрозв’язку та інформаційного суспільства, а 18 -- День пам’яті жертв депортації (1944) кримськотатарського народу та Міжнародний день музеїв. 20 травня святкуватимуть банківські працівники. 21-22 травня у календарі позначено Всесвітнім днем культурного розмаїття заради діалогу та розвитку, Днем перепоховання Т.Г. Шевченка та Чернечій горі та Міжнородним днем біологічного розмаїття. 24 -- День слов’янської писемності та культури. А завершальний тиждень -- є тижнем солідарності з народами несамоврядних територій. Втім, впродовж нього Ще святкуватимуть прикордонники (28), працівники видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження й миротворці (29). А завершить травневий календар День хіміка (30) та Всесвітній день без тютюну(31). 

Тож залишайтеся здоровими та щасливими впродовж усього місяця. Святкуйте й працюєте, відпочивайте й трудіться, бо таким вже він є, цей місяць-трудівник, місяць-розважальник.

К. МИХАЙЛЕНКО.