Хоч народне прислів”я і стверджує, що «сумний грудень у свято й будень», але саме останній місяць року налаштовує кожного з нас на оптимістичну хвилю, бо хоч зима і повертає на мороз, проте сонце вже йде на літо. Після найдовшої в році ночі світловий час почне прибавлятися. А ще - закінчується рік.. Багато з нас згадує щасливі і прикрі хвилини життя, за чимось жалкує, від чогось намагається відірватися. Натомість тішать душу сподівання щастя, ждемо, що рік грядущий сповна ощедрить нас гараздами і подарунками. Втім, з грудні налаштовуємося на весну на лише ми й не лише зараз. Колись і селяни починали готуватися з грудня до весни. Кожен наступний день від Спиридона (25 грудня) мав відповідати характерові всіх дванадцяти місяців. Хлібороби ретельно стежили і записували до своїх прогностиків щоденні прикмети, щоб у такий спосіб завбачити погоду на увесь рік. Стосовно нинішнього грудня, то перша половина його очікується у нас порівняно теплою, з помірними морозами та відлигами, зі снігом та дощем. Затим очікується посилення морозів, які відступлять на початку двадцятих чисел. 

 З останнім місяцем року пов”язано чи не найбільше народних свят. Кожне з них так чи так стосувалося вечорницьких дійств. З 13 грудня (Андрія) дівчата починали ворожити і завбачували майбутнє подружнє життя.  Зазвичай місяцями відпочинку вважалися обидва зимові місяці, бо на цей період припадали різноманітні різдв”яно- новорічні свята. Дозвілля цього періоду дуже різноманітне, багате на видумку – з численими пісенними сюжетами, ігровими сценками, гумором українського мудрослів”я. Усі обряди так чи інакше були повернуті обличчям до землі-годувальниці. В усіх сюжетних дійствах неодмінно присутня виробнича атрибутика – нива, врожай, шана праці, священне ставлення до хліба. Власне це спостерігаємо в обрядових дійствах усього річного циклу – колядках та щедрівках, веснянках та гаївках тощо...

За народним календарем сьогодні відзначається свято  Введення, або Видення, третя Пречиста. Вважають, що в цей день Бог відпускає праведні душі подивитися на своє тіло, а тому свято називають Виденням. Тому на Пречисту остерігалися копати землю, бити прагами білизну, м”яти льон – „бо можна придушити душу”. 

  Завтра, 5 грудня – Прокопа.У давнини в цей день на шляхах ставили віхи, щоб путівники не збилися з дороги. «Прийшов Прокіп – розбив розміт, по снігу ступає – дорогу копає.»

6 грудня – Канун святої Катерини. З цього вечора дівчата починали ворожити. Вони крали в чужому садочку гілочку вишні і ставили її у воду. Якщо вона до Різдва розквітне, то того ж року дівка вийде заміж.

7 грудня – Катерини.Серед численних жіночих свят найзнаменнішим є Святої великомучениці Катерини. Напередодні цього свята, колись, парубки постилися, щоб Бог послав їм добру жінку. Безпосередньо у день свята, дівчата ворожать і закликають долю. Ранком, до схід сонця, дівчина йде в садок і зрізує гілочку вишні. В хаті дівчина ставить її у пляшку і чекає на свято Меланки. Якщо до Меланки вишня розквіте – добрий знак, а засохне- кепськи справи. Добрий знак – шлюб. Образ Катерини, як захисниці жіночої долі, знаходимо в багатьох слов”янськихі європейських народів. Традиційно з приходом Катерини з”являлись люті морози.  Казали:»На святу Катерину ховайся під перину».

Серед осіннньо-зимових свят найбільше визначається своєю поетичністю й неповторністю один з них – Андрія (13 грудня), чи як його ще називають у народі – Калета. Він вважається парубоцьким святом. Свято Андрія є логічним продовженням молодіжних гульбищ, де юнаки й дівчата шукали собі пару для майбутнього подружнього життя. 

14 грудня – Наума. У давніші часи навчальний процес розпочинався взимку – 1 грудня за тодішнім літочисленням. Це була найзручніша пора, коли сільські діти мали змогу здобувати освіту. В цей день батьки відводили до школи дітей саме на це свято, бо „пророк Наум наведе на ум”.За народним уявленням, Наум – покровитель розуму, знань і доброчинства.

17 грудня – Варвари. Цей день святкують тільки жінки. Дівчата заготовляли галузки з вишень і ставили у воду, якщо гілочки розквітали на Різдво, то це віщувало про швидкий шлюб. Казали:яка погода на Варвари, така й на Різдво.Дерева в інеї – урожай на фрукти.

Зимового Миколая (19 грудня) відзначали особливо урочисто. Вважалося, що він захисник усіх бідних та знедолених. Найбільше його пошановували діти, для яких він був почесним охоронцем. Традиційно на Україні для цього дня готували обрядодії, пов”язані зі святим Миколаєм. Й перш за все раділи цьому святому діти, найслухняніші з яких мали отримати від святого Миколая подарунки. 

22 грудня – Ганни. Від Ганни зима набирає розгін: „Прийшли Ганки – сідай у санки”.З Ганниного дня жінки починали готуватися до Різдва – білили хати, прибирали оселі, посилено годували свиней, щоб мати свіжину на свята.Тихий і безвітряний день – на врожай садовини. 

  Стосовно сучасного грудневого календаря, то завтра своє професійне свято відзначають працівники статистики. А ще 5 грудня уся світова спільнота відзначає Міжнародний день добровольців в ім’я економічного та соціального розвитку, який у нас відзначається як День волонтера. Наступного дня у календарі позначене як День Збройних Сил України, який у нас вже звикли вважати «чоловічим» святом. День місцевого самоврядування та Міжнародний день цивільної авіації позначений у календарі 7 грудня. Дев’ятого та десятого грудня -Міжнародний день боротьби з корупцією та Міжнародний день прав людини. Наступного дня - Міжнародний день гір. День сухопутних військ України та День благодійництва в Україні відзначається 12 грудня. День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - 14 грудня. У середу, 15 грудня святкуватимуть працівники суду, 19 -- адвокатури, а 20 - міліціонери. Крім того світова спільнота  18 відзначатиме День мігранта, 19 - день співпраці південь-південь Організації Об’єднаний націй, 20- Міжнародний день солідарності людей. 22 грудня святкуватимуть енергетики та працівники дипломатичної служби. Професійне свято працівників архівних установ відзначатиметься 24 грудня. 

 Й нарешті останнє й найбажаніше свято грудня - Новий рік! З нетерпінням чекаємо його, з особливим настроєм переступаємо поріг у рік прийдешній. І нехай це радісне свято завжди залишає світлу по собі пам”ять і побажання одне одному усмішок, дружніх взаємин, сонячних і мирних днів, гараздів і здоров”я в щасливому Новому році! 

К.МИХАЙЛЕНКО.