А нам таки потрібно зовсім мало, аби почуватися втішеними, якщо не щасливими. Велелюдним числом переважно працівників бюджетних установ, підприємств, організацій ми таки впорядкували місто, у більшості сіл Носівщини красиво, затишно, комфортно і, якщо хочете, почуття уже травневі. На квітневій колегії голова райдержадміністрації Іван Пугач, незважаючи на те, що підсумовувалось зроблене з упорядкування довкілля лиш етапно, бо не завершилась ще повністю реконструкція пам’ятників, меморіалів на честь загиблих воїнів, не утримався, щоб не подякувати всім учасникам громадських толок -- школярам, освітянам, медпрацівникам і особливо колегам-держслужбовцям і працівникам місцевого самоврядування, які власноруч безоплатно вимели, вигребли й вивезли гори сміття з лісосмуг, обочин доріг, висадили тисячі берізок та інших дерев і кущів, заклали клумби, газони. Ось хоч би раз до цих толок прилучити тих, хто вже другодні навіз на очищені узбіччя лантухи, пакети з домашнім непотребом.

 А ви були коли-небудь у третій міській школі? Там жодного папірця, обгортки з цукерок не побачиш на досить великому подвір’ї із садом. Тут повсюди квіти, дорослі дерева доганяють молоді саджанці. Очевидно, зі школи, з родини, прикладу дорослих починається краса довкола. І як нам бути з тими, хто продовжує після всієї виконаної роботи знову засмічувати вулиці й околиці? Питання риторичне для всіх. Перше -- для влади у місті й населених пунктах, служб, які в змозі притягнути до відповідальності недбайливців і покарати, вибачте, за хамство. І, звичайно, до тих не багатьох, котрі так і не відбулися в житті людьми?!

 І все ж я солідарний із головою райдержадміністрації у його щирій вдячності тим людям, керівникам, які увели нашу Носівку в травневі свята причепуреною, красивою, ніжною, як наречену. І хай на совісті залишиться тих, хто ухилявся, відбував чергу, й за них випало виконувати роботу таким же, як вони, людям. Може, досить бути байдужими, скинути панські білі рукавички одним, іншим до службових обов’язків повернутися, бо час перемін уже працює проти бездіяльних, обіцяльників-брехунів надто в елементарному -- благоустрої, шанобливому ставленні до довкілля. 

Нам ще стільки потрібно зробити, аби кращим стали наші села, Носівка. Стільки було балачок, а в нас ще й досі невпорядкований парк. На все місто -- жодної лавочки, де б можна було перепочити ветеранам. У житлових мікрорайонах хіба що біля кількох пригорщ піску, що лишились від будівельних робіт, бавляться діти -- жодного майданчика теж. І жодної впорядкованої зони відпочинку немає біля водоймищ, хоч на порозі літо. Хто ж візьметься за ці турботи, де ж ентузіасти, патріоти, зокрема, й із когорти господарників, підприємців, підтримки яких нерідко бракує людям на вулицях, у мікрорайонах.

 А за вікном уже справжня весна. Травень із першими привітними квітами і найвеличніше свято, яке зустрічаємо з найбільшою любов’ю до життя. Хай радіє ваша душа усьому красивому. І живімо красиво.

О. НЕСТЕРЕНКО.