 БезсмертникиВалентин Іванович Шумський -- ім’я відоме у Носівці, особливо серед школярів та спортсменів не одного покоління 70-80 років минулого століття. Саме з цим чоловіком цілком заслужено можна пов’язати активізацію здорового способу життя, пропаганду спорту і широке залучення до занять різними його видами школярів та молоді. Для мене особисто, Валентин Іванович став батьком у спорті, взірцем професіоналізму, людяності і педагога по життю. І не лише тому, що саме завдяки йому я, свого часу, прилучився до спорту, зокрема, до футболу. Всім своїм життям, кожним своїм вчинком він ніс по життю добро. Пройшовши стільки випробувань: непросте, голодне дитинство, окупацію, а далі вогняні дороги фронтів Великої Вітчизняної та війни з Японією, за участь у бойових діях був нагороджений низкою орденів та медалей, він не розгубив прекрасний людських якостей, надбавши великого життєвого досвіду, вміння працювати з людьми. Він завжди був зваженим, спокійним, але життя, як мовиться, його добряче випробовувало. Після демобілізації він екстерном здобуває середню освіту, не закінчену до війни, а далі йде дорогою до омріяної професії педагога на факультет біології та фізичної культури. Здається, у цій людині були поєднані ці два фахи, в однаковій мірі ставши для Валентина Івановича рідними. Валентин Іванович багато років присвятив роботі в школі, прищеплюючи любов до спорту, відкриваючи у звичайних хлопчаках і дівчатках майбутніх спортсменів. Серед його вихованців ціла когорта спортсменів-призерів, людей, для яких завдяки вчителю фізкультури спорт став невіддільною частиною життя. Врешті і вдома він завжди відчував підтримку від свої половинки, Марії Марківни, вчителя математики та фізики, яка розділяла всі чоловікові захоплення, плани, погляди. На жаль, доводиться прощатися з такими людьми. У віці 80 років у 2005 році Валентина Івановича нестало. Проте пам’ять про нього живе у численних вдячних учнях, їхніх дітях, які вчаться любити спорт так, як любив його Шумський… М. ПЕРЕВ’ЯЗКО, ветеран спорту.
|
