Законом України „Про виконавче провадження„  визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) , що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Поняття сторін виконавчого провадження визначено статтею 8 вищевказаного Закону , відповідно до якої сторонами у  виконавчому  провадженні є  стягувач і боржник . Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ . Боржником є фізична чи юридична особа , визначена виконавчим документом .     Однією із передумов  недопущення порушень при примусовому виконанні рішень  є обізнаність сторін та інших учасників виконавчого провадження щодо своїх прав та обов’язків , а також їх сумлінне виконання та захист. 

Відповідно до положень Закону України „Про виконавче провадження” сторони виконавчого провадження наділені правом ознайомлюватись  з матеріалами виконавчого провадження , робити з них виписки , знімати копії , заявляти відводи у випадках , передбачених цим Законом , оскаржувати рішення , дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження , подавати додаткові матеріали , заявляти клопотання , брати участь у провадженні виконавчих дій , давати усні та письмові пояснення,   висловлювати  свої доводи та  міркування з усіх питань , що виникають у ході виконавчого провадження , у тому числі під час проведення експертизи , заперечувати проти клопотань , доводів та міркувань  інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими  правами , наданими законом. Крім того, стягувач наділений правом подавати заяву про видачу дубліката виконавчого документа , про поновлення строку його пред’явлення до виконання , про відмову від стягнення  і повернення виконавчого документа.

Поряд з широким колом прав наданих законом, сторони виконавчого провадження мають чітко визначені обов’язки , дотримання яких є невід’ємною частиною оперативного виконання рішення суду або іншого органу (посадової особи). Отже, відповідно до статті 12 Закону України „Про виконавче провадження” сторони зобов’язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне або часткове самостійне виконання рішення боржником , а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин , що зумовлюють обов’язкове  зупинення виконавчого провадження , про встановлення відстрочки або розстрочки виконання , зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження , а боржник – фізична особа – про зміну місця роботи.  Разом з тим, боржник зобов’язаний утримуватися від вчинення дій , які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення ; надавати у строк , установлений державним виконавцем , достовірні відомості про свої доходи та майно , у тому числі про майно , яким він володіє спільно з іншими особами , про рахунки у банках чи інших фінансових установах ; своєчасно з’являтися за викликом державного виконавця ; письмово повідомляти  державному виконавцю про майно , що перебуває в заставі або інших осіб , а також про кошти та майно , належні боржникові від інших осіб.

Особи , які беруть участь у виконавчому провадженні , зобов’язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій . За порушення  вимог Закону України „Про виконавче провадження „ , невиконання законних вимог державного виконавця фізичними , юридичними чи посадовими особами, винні особи несуть адміністративну відповідальність у встановленому законом порядку , а за наявності ознак злочину в діях особи , яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження , державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення особи до кримінальної відповідальності.