 Історія створення Носівської районної санепідстанції сягає своїми коренями двадцятих років минулого століття, коли було створено першу таку установу. Її створення було викликане тим, що епідемічні спалахи скарлатини, малярії, висипного тифу, дифтерії та інших інфекційних захворювань носили періодичний характер і потребували постійного втручання медичних та санітарних працівників. Саме тоді ж для боротьби з епідеміями та своєчасної діагностики при санепідстанції й було створено першу баклабораторію, котра отримала своє перше відокремлене приміщення- маленьку сільську хатинку. Розвиток цієї служби невіддільно пов’язаний з суспільством, віхами його історії, і подіями, які доводилось переживати кожному поколінню. На сьогодні Носівська районна санітарно- епідеміологічна служба району налічує два відділи: епідеміологічний та санітарно-гігієнічний та дві лабораторії— бактеріологічну та хімічну, де працює майже сорок чоловік. За словами адміністрації установи, кожен з колективу, незалежно від стажу роботи в ньому, заслуговує на повагу і подяку. Окремо хочу поговорити про роботу саме епідеміологічного відділу. Очолює його лікар-епідеміолог Л.М.Гордіна, яка й розкрила секрети роботи цього важливого підрозділу служби. — Перш за все хотілося б сказати про колектив відділу. Статистиком у нас працює Ніна Іванівна Кияниця, помічниками лікаря — Валентина Миколаївна Плиска, Ніна Миколаївна Кратко та Ірина Анатоліївна Довгаль. Всі вони -- спеціалісти вищої категорії, досвідчені, відповідальні і завжди готові прийти на допомогу. Адже будні нашого відділу напружені, вимагають копіткої щоденної, спланованої роботи спрямованої передусім на попередження захворювання зокрема, в організованих колективах, таких як дитячі садки, школи, заклади торгівлі тощо. Головна задача наших працівників — встановити причину, знайти умови, що призвели до утворення вогнища і не допустити розповсюдження захворювання. Вагомий розділ роботи відділу— профілактика саме інфекційних захворювань, до яких є засоби імунопрофілактики, тобто щеплення. Тут вже відбувається тісна співпраця з лікарями району, багато проводиться роз’яснювальної роботи з населенням стосовно цього питання. Адже і в цьому питанні є, так би мовити, другий бік. Якщо ми говоримо про право людини робити щеплення чи ні, то є ще й інші люди, які зробили і так само мають право на захист від інфекцій. Зрештою, перш, ніж відмовлятися, треба дуже добре подумати про те, що дитина, зокрема у підлітковому віці, втрачає імунітет. І це підтверджується красномовними цифрами: на сьогодні 30-40% школярів підліткового віку не мають імунітету проти краснухи та кору. В Україні на сьогодні існує категорія обов’язкових щеплень. Так, проти захворювання на туберкульоз, яке робиться на 3-7 день життя дитини в пологовому будинку. Проти дифтерії, правця, поліомієліта, кашлюка, інфекції, викликаної гемофільною паличкою та проти вірусного гепатиту В — це ті щеплення, які має отримати кожна дитина впродовж першого року життя. В рік організм дитини послаблюється до сприйняття хвороб, і тому потрібно робити щеплення проти кору, епідемічного паротиту та краснухи. Протягом життя людини провадиться ревакцинація для підтримки імунітету. Стосовно щеплень хочу відзначити їхню якість, зокрема тих, які централізовано доставляємо з дотриманням холодового ланцюга, причому як іноземних виробників, так і вітчизняних. Разом з тим хочу наголосити, що на сьогодні обов”язкові щеплення фінансуються державою і ціна вражає,оскільки середньостатистичний житель Носівки не матиме змоги здійснити щеплення своїй родині, бо мова йде не про сотні, а навіть про тисячі гривень. Для прикладу, разова доза вакцини „Пептаксім” коштує 210 гривень, а „Інфанрікс”—проти кашлюка, дифтерії та правцю обходиться державі в 120 гривень. Окрім того, наближаються холоди і відповідно ризик подолання епідеміологічного порогу на захворювання гострими респіраторними інфекціями. Спостерігаючи потижнево, в останні тижні дещо підвищилася кількість хворих, проте це число вдвічі менше за встановлений поріг. Звичайно, не панацея від грипу, але з власного досвіду і всього нашого колективу можу сказати, що в минулому році санепідстанція зробила щеплення і ніхто не захворів. Тому поки є час, варто подумати. Підводячи підсумок розмови про роботу нашого відділу, хочу сказати про те, що нашими спеціалістами проводиться суттєва моніторингова робота. Передусім по реєстрації всіх інфекційних випадків, які були зафіксовані в районі, по нагляду за правильністю та збереженням проведення щеплень;ведеться оперативний та ретроспективний аналіз, вибудовуємо графіки по кожному конкретному питанню. Спостерігаємо за зовнішнім середовищем, зокрема, вивчаємо вогнещеві інфекції такі як лептоспіроз та туляремія, що циркулюють серед тварин, але заражуються і люди. Серед всіх згаданих інфекцій, на сьогодні в районі саме туберкульоз. Передусім тому, що її прогрес обумовлюється соціальними проблемами середовища і дуже важко з цим боротись. У цьому році зафіксовано 20 випадків захворювання на цю інфекцію. Не менше хвилює число хворих на СНІД—25. Проте ми всі розуміємо, що їхня кількість у рази більша. Словом, говорячи про справді велику роботу і важливу роль нашого закладу для району взагалі, епідеміологічним відділом провадиться значна робота, а спеціалісти щодня стоять на сторожі здоров’я земляків. Записала Н.КАЛЮЖНА
|
