 Вкотре цю давню хліборобську мудрість підтверджують і нинішні жнива. В цеху просто неба не все вимірюється сучасними технологіями, людським розумом і трудовою наполегливістю. На жаль, природний фактор на шляху зернини до смачної випічки відіграє далеко не останню роль. Щоразу хліборобові доводиться метикувати, як уникнути ризику погодних сюрпризів, діяти найбільш адекватно, у згоді з природою. Бувало ж: настають оптимальні строки осінньої сівби, а верхній шар ґрунту -- сухий. Ось і думай, господарю, як чинити, як забезпечити нормальні умови для озимини, мінімізувати негативні наслідки осінньої посухи. Взимку ж на посіви чатують люті морози, притерта кірка і мало що ще. А по весні -- нові тривоги. Звісно, управляти атмосферними процесами ми не в змозі. Але душа болить і в керівника, і в спеціаліста, і в селянина, коли погода не зважає на трудові мозолі, сьомий піт і насилає на селянські «відкриті цехи» чергові випробування. Болить душа і в генерального директора ПП «Агропрогрес» Михайла Шумейка. За два з половиною весняно-літні місяці лани підприємства потерпали від бездощів'я. А це ж стартові фази формування врожаю. Болить вона і тепер, коли в розпалі жнива. -- Розумієте, -- каже Михайло Якович, -- торішні й нинішні весняно-літні сезони багато в чому схожі. Та цьогорічний ще непередбачуваніший. За два переджнивні тижні на територіях «Агропрогресу» випало дві-три місячні норми дощу. Дощі майже паралізували польові роботи. На ячменях з'явився так званий зелений підгін -- зійшло насіння, котре за посухи не встигло дати пагони. Майже одночасно дозріли всі п'ять сортів пшениці, хоча вони мають різні строки дозрівання. Нарешті перепад температур у режимі «дощ -- спека» протягом тривалого періоду негативно вплинув на якість урожаю. Колосся, особливо де пшениця підгоріла, почорніло, зерно починає просто виповзати з колоска. А це неминучі втрати. Минулої середи ми побували на жнивних ланах «Агропрогресу». На пшениці домінував, звісно, не традиційний для повної зрілості блискучо-восковий колір. Вона ніби мовчки волала до господаря за порятунком. Рятують. До того ж, усіма можливими засобами. -- Двадцять років працюю на землі, -- продовжує гендиректор підприємства Михайло Шумейко, -- а не пригадаю, коли ще починали жнивувати до Петра. Щойно просохло -- техніку вивели в поле. Наразі працює 16 комбайнів, переважно «Кейси». Договори ж із партнерами уклали на 22. Решта мала прибути з півдня України до 10 липня. На жаль, через тамтешні дощі жнивна техніка затримується. Там свої проблеми. Мусимо з цим миритися. Ситуація, отже, вимагає і коректив жнивної тактики. Насамперед збирають ранні сорти пшениці і ті посіви, де урожай загрожує осипатися просто на стеблі. Все підпорядковано тому, щоб жнивний конвеєр працював за принципом: ніяких простоїв у загінках! Масштаби роботи -- агропрогресівські. На жнивах задіяно близько сотні автомобілів. Щодня у відділеннях підприємства додається стерні на 400-500 гектарах. Скажімо, тієї ж середи впорали 550 гектарів. Загальний намолот становив 1850 тонн. Середня врожайність на день нашого перебування коливалася у межах 35-ти центнерів. Хоча пшениці сорту «Ярмак» російської селекції мали й за 40 центнерів із гектара. Зерно від комбайнів важковаговим автотранспортом доставляють на Бобровицьке хлібоприймальне підприємство. Вологість намолоту на перших порах становила 12,8 відсотка і вище (норма -- 14,5 відсотка). Його відразу ж завантажували в склади. Правда, того дня, коли ми сюди прибули, вишикувалася черга автомашин до сушильного комплексу: вологість зерна дещо перевищувала норму. Підприємство здатне прийняти протягом доби не більше тисячі тонн збіжжя. Питається, а де ж інше розміщують? На точках відділень. Головне -- вивезти намолот із поля. Завідуючий виробництвом ВАТ «Бобровицьке ХПП» Олексій Вертелецький розповідав, що особливих проблем із розміщенням урожаю поки що не виникає: приміщення підготовлені. Для ранніх зернових вистачить. Тим більше, що вони тут не залежаться. Поряд споруджують ще три складські приміщення, та то вже -- під кукурудзу. До часу збирання планують устигнути. Щодо якості пшеничного намолоту. Вміст клейковини занепокоєння ніби не викликає. За іншими показниками, скажімо, так званим «числом падіння» - гірше, ніж торік. В усякому разі приймальники вже відправили зразок продукції нового врожаю на тутешній хлібозавод, який також є структурним підрозділом «Агропрогресу». Остаточне слово тепер -- за якістю випічки. До речі, у розпорядженні хлі-боприймальників власні крупорушка і млин. Не обійшлося й тут без «сюрпризу» небесної канцелярії. У вівторок на підприємстві «погостювала» потужна злива. Та так, що залила приймальну яму сушильного комплексу. Не одну годину довелося відкачувати воду. З ранніх зернових в «Агропрогресі» -- 4800 гектарів озимої пшениці, 4700 -- пивоварного ячменю, 1000 гектарів вівса. Мають 300 гектарів гречки, 10,5 тисячі гектарів зернової та 500 -- силосної кукурудзи. Види на врожай хороші. Після рясних дощів качанисту ніби хто силоміць тягне вгору. Завершать обмолот озимої пшениці, а фініш уже недалеко, завтра, в неділю, планують взятися за ячмінь. Останній штрих. Понад тисяча чоловік, зайнятих на жнивах у відділеннях «Агропрогресу», харчується безплатно тричі на день. Не завжди і цукор буває солодким. А якщо точніше, то не всім. Носівський цукрозавод структурно також прив'язаний до «Агропрогресу», а це -- головна сировинна база цукроварів. Відтак у нинішньому році в сільгосппідприємстві під буряки виділили 2500 гектарів. Це не якісь там шматки поля, де сучасній техніці нема чого робити, а великі масиви чорноземів. Посіви цукристих вельми обнадійливі, особливо після дощів. Мабуть, цукор тому й солодкий, що клопоту з вирощуванням сировини, ой, як багато. Згаєш слушний момент -- біди не оберешся. -- Цукрові буряки тричі обробляли гербіцидами, знищували довгоносиків. По 20-30 особин цього небезпечного шкідника налічували на квадратному метрі, -- інформує Михайло Шумейко. -- Тепер обприскуємо посіви фунгіцидами від хвороб цукристих. Можливо, доведеться повторити цю процедуру. Оскільки настали спекотні дні, визначили такий графік роботи: з 4--х до 10--ї години ранку, потім -- із 7--ми до 10--ї вечора. За спекотної погоди фунгіцид не діє. До речі, найвищі заробітки саме в механізаторів, які працюють на полях, знищуючи шкідників і бур'яни, захищаючи рослини від хвороб. Михайло Якович називав суми, що перевищують навіть зарплати народних депутатів. -- А чому дивуватися? -- резюмує він. -- На самохідному обприскувачі механізатор може впорати протягом доби 400-500 гектарів площі. Працюють вони через день. Та, незважаючи на заробіток, на ці роботи мало охочих... Торік агропрогресівці доставили на цукрозавод 105 тисяч тонн солодких коренів, або в заліковій вазі по 540 центнерів із гектара. Які прогнози на нинішній рік? -- Не гірші торішніх, -- обережно формулює думку гендиректор сільгосппідприємства. Вага коренів навіть дещо перевищує минулорічну. Лосинівці кажуть мені, що давно не бачили таких посівів. Звичайно, курчат по осені рахують. Як дбаєш, так і маєш. І вже має, хто дбає. Заробітної плати агропрогресівцям у червні видано 2 мільйони гривень, у травні -- 2,2 мільйона. В середньому -- по З тисячі фивень на працівника провідних професій. Петро ГРОМОВИЙ. Микола КОХАН.
| 
