 Якось один з колишніх районних агропромівських очільників зазначив, що рівень життя населення прямо пропорційний від кількості утримуваних у їхніх господарств кіз. Тобто, чим їх більше, тим гірше, бідніше живуть люди. Мовляв, були б багатшими, тримали б щось серйозніше з худоби, корову, наприклад. Звісно, соромно визнавати свою безпорадність, проте слідуючи цьому твердженню, можна вважати, що ми вже давно живемо за межею бідності. Адже молочне стадо у районі зменшується з катастрофічною швидкістю, в магазинах -- засилля різноманітних хімічних спредів та порошкових сметанок. Та ще й за баснослівними цінами. А по селах у порослих моріжком пенсіонерських дворах подекуди ще мекають на радість міським внукам та правнукам рогаті та бородаті «майки», «білки», «вірки» та «боржки». Воно й зрозуміло: коза -- тварина невибаглива. Випасається - на обніжку, череду пасти не потрібно. Їсть -- небагато, отож і лінивих прогодує. Та й коштує недорого. Це, якщо звичайна, непородиста. Утім, у носівчан Н.О. Руденко та її чоловіка Е.В. Тарасова на захист своїх рогатих підопічних зовсім інші аргументи. Й вони аж ніяк не применшують значення кіз у селянському обійсті. По перше, з приводу незаможності. Господарі самі живуть небідно, маючи у своєму домі все необхідне. У гаражі легковий автомобіль та сучасний тракторець -- для обробітку присадибної ділянки. Чималенької -- оскільки звикли працювати, а не сидіти, склавши руки. А ось кізки з’явилися у їхньому обійсті відносно недавно, лише півтора роки тому. Причому, попервах, виключно з цікавості. -- Про цілющі властивості козячого молока люди знають давно, -- розповідає Ніна Олексіївна. -- Позитивний ефект воно дає при лікуванні виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. Це молоко практично не має протипоказань. Його рекомендують хворим з ослабленим імунітетом, літнім людям. Певний терапевтичний ефект від вживання козячого молока помічено у хворих на екзему, бронхіальну астму, мігрень, гастрит, захворювання жовчного міхура, печінки. Воно допомагає від безсоння, неврастенії, запорів та артриту. Звичайно ж, основним продуктом харчування козяче молоко є для дітей першого року народження, адже за своїм складом і властивостями максимально наближене до материнського, оскільки жири в ньому перебувають в емульгативному стані, а фермент шлункового соку дитини здатен розщепити лише емульсоване молоко. У ньому багато вуглеводів, вітамінівВ1, В2… -- Прикро, що багато хто ще не знає справжньої ціни козячому молоку, - підключається до розмови Едуард Володимирович. -- Бува, морщать ніс, почувши про козяче молоко та перепитують, а чи самі його п’ємо? А чого ж його не пити, коли воно таке смачне… Кози у цих господарів непрості. З літератури довідалися, що найкращі та найпродуктивніші на сьогодні є кози зааненської породи. Зааненські кози, за словами Ніни Олексіївни, дають молока приблизно у два рази більше, ніж звичайні. До того ж, молоко у них жирніше. І що ще дуже важливо - воно не має запаху. Навпаки, смачне й навіть аж солодке… За першою кізкою їздили аж на Кіровоградщину. Є там ферма «Золота коза». Щоправда кізки там і справді золоті -- по вісімсот доларів за півторамісячне козеня. Отож можна не погодитися й на предмет їхньої дешевизни. А ось козлика купували на Полтавщині. У Лохвицькому районі є єдине на всю Україну племінне господарство імені Кірова, де вирощують кіз зааненської молочної породи та реалізують їх з п’ятимісячного віку. Нині господарі тримають трьох кізок та цапка. Та на цьому зупинятися не прагнуть, хочуть й далі нарощувати поголів’я. Та не абияк, а з покращеними племінними, а відтак, і продуктивними якостями. Адже нинішні вже дають по 5-6 літрів молока за добу. Й це, виявляється, не межа. Утім, всерйоз взятися за розведення кіз цієї породи змусив ще один факт. Влітку Ніна Олексіївна дала оголошення в газету, що продають козяче молоко. Якою ж несподіванкою було те, що люди дзвонили не лише, щоб придбати молоко, а й маленьких кізочок для розведення. Ціле літо постачали молоко всім бажаючим, -- розповідає далі господиня. -- Всі тварини мають належний ветеринарний догляд, періодично робимо всі необхідні щеплення, здаємо кров на аналіз, визначаємо якість молока тощо. А молодняк з’явиться лише навесні… Не погоджуються господарі й з тим, що кози - тварини невибагливі. Вибагливі. Особливо люблять, щоб до них з ласкою, з добром підходили. Щоб про них турбувалися, як про членів своєї родини. Отоді й віддача буде відповідною… Післямовою: Поголів'я кіз на сьогодні в Україні складає близько 350—450 тисяч. Оскільки козівництво вже давно вважається допоміжною галуззю, то утримують цих тварин переважно в особистих підсобних господарствах. На сьогодні в Україні нема ряду племінних господарств, де б велася науково-дослідна робота з козами.. Більше того, козівництво як предмет читається тільки в єдиному державному виші -- Харківській зооветеринарній академії. А відтак годі й говорити бодай про якусь підтримку цієї галузі на державному рівні. Й доки так буде, доки держава не візьме це важливе питання під всій контроль, доти будемо знову й знову обурюватися у магазинах, купуючи синтетичні замінники молока для дитячого харчування, штучні спреди й порошкові сметанки… К. МИХАЙЛЕНКО.
|
