У райдержадміністрації   

      Кажуть, якщо й почнеться колись Третя світова війна, то її першопричиною та головним винуватцем може стати звичайне елементарне сміття. Просто людству доведеться тоді спочатку воювати за вільну від бруду територію, а вже потім навпаки -- за право на розробку засміченої ділянки. Якоюсь мірою ця, здавалося б, нереальна гіпотеза й справді має право на існування. Адже останнім часом екологічні проблеми, вирішення питань санітарного очищення наших населених пунктів та збереження довкілля наразі постали у зрості врівень із заголовними завданнями соціально-економічного розвитку регіонів та подолання інших кризових явищ у суспільстві. Так, наприклад, на останній колегії райдержадміністрації її учасники навіть виконання програми соціального та економічного розвитку та бюджету району за підсумками першого кварталу поточного року обговорювали не так імпульсивно та жваво, як інформацію першого заступника голови райдержадміністрації О.М. Пухи про санітарний стан в населених пунктах району та стан утримання місцевих сміттєзвалищ. Й таки було від чого. Адже, не зважаючи на попередньо оголошені квітневі екологічні толоки, щотижневі трудові десанти з числа виробничників, службовців, школярів і навіть пенсіонерів наше місто й район вцілому стали не найчистишими та найвпорядкованішими в навколишньому регіоні. Хоч і зроблено за цей час було чимало, люди працювали на впорядкування кладовищ, парків та скверів, прибирали стихійні сміттєзвалища, висаджували молоді деревця й білили вже дорослі вздовж доріг, вирубували дику поросль у придорожніх посадках і навіть зариблювали ставки, схоже, вся ця краса протрималася, у кращому випадку, хіба що від Пасхи до проводів. Адже по великому рахунку справитися з усім огромом робіт ми так і не встигли й сьогодні можна навіть по місту називати ще багато й багато адрес нашого спільного нехлюйства та безгосподарності, куди ще не дісталися екологічні десанти. Та й у багатьох місцях колишніх, вже ліквідованих смітників та обабіч доріг де-не-де та й почали з’являтися пакети з домашнім непотребом. Чому? Відповідь на це запитання дав Олександр Пуха вже з перших хвилин свого виступу перед учасниками та членами колегії. Просто немає системи. І з цим, звичайно, не можна не погодитися. Бо ж і справді, активно попрацювавши на передпасхально-кладовищенських суботниках, по великому рахунку добровільні прибиральники забудуть про екологічні толоки, вважай, до Жовтневих свят, коли доведеться знову так же дружно згрібати листя, визбирувати в навколишніх скверах та парках побутове сміття та білити бордюри. Втім, чому дивуватися, якщо про це часом забувають навіть ті, хто за обов’язком спав би служити прикладом інших..
       Постійна переповненість сміттєвих контейнерів вже свідчить про те, що люди, може, й не такими темпами, як того хотілося, а все-таки більш-менш призвичаюються давати лад власному сміттю. Тепер би міській владі разом зі своїми комунальниками продовжити планомірну роботу по встановленню вуличних сміттєзбірників. А там, дивись, з часом вдалося б організувати й повуличний об"їзд спеціалізованого автомобіля по вивезенню сміття. Щоправда, подібний експеримент комунгоспівці вже проводили не раз, та після двох-трьох тижнів в силу різних обставин переривали, тим самим вкотре підтвердивши сказані в ході виступу на колегії слова про безсистемність у цій важливій справі. Та й позиція міської влади по відношенню до відновлення діяльності вуличкомів навряд чи можна назвати системною.
      Втім, до міського голови О.М. Балінця було чимало питань не лише з трибуни, а й від багатьох членів колегії. Це й ті ж контейнери, й проблема відлову бродячих собак, через яких не лише в центрі, а й по багатьох міських околицях -- у районі колишнього "Побідиту", біля цегельного заводу та в районі цукрового, а надто на подвір"ї центральної районної лікарні -- навіть вдень страшно пройти. Гостро звучала з вуст керівників державних установ проблема виготовлення проектно-кошторисної документації на функціонування міського сміттєзвалища -- про це вже навіть їм вкотре нагадали останні перевірки контрольно-ревізійного управління з області...
       Здавалося б, сьогодні вже навіть говорити незручно, що у районному центрі з майже двадцятитисячним населенням та значною кількістю приїжджих з навколишніх населених путктів у вирішенні своїх справ немає громадського туалету. Про це люди вже навіть на своїх останніх сільських сходах говорили. Втім, очевидно, поки що й не буде. Принаймні, саме такою категоричною була відповідь міського голови на, вважай, ультимативний запит О.М. Пухи стосовно ймовірних термінів його спорудження. Мотивація проста й стара як світ -- немає коштів. Якщо її й взяв на озброєння господар міста, то вона бачиться надто слабкою. Грошей не вистачає завжди, втім, недарма мовиться, що той, хто хоче щось робити -- вишукує можливості, а хто ні -- завжди шукає причини. Ось і представники органів місцевого самоврядування знову згадали свою нещодавню поїздку в Короп, де за практично однакових з нами умов люди вміють і люблять прибирати своє місто. Мабуть, знову ж тому, що вже не перший рік тут спрацьовує система, а не періодичність та кампанійщина в організації екологічних толок та санітарних днів. Натомість чи притягнуто в нас до справжньої, реальної відповідальності бодай одного господаря, який викинув сміття за паркан на дорогу? Чи когось стимульовано за власноруч розбитий на вулиці чи в іншому громадському місці квітник, висаджені дерева чи квіти? Знову ж таки чи оштрафовано бодай одного власника неприв’язаної собаки? А скільки підприємців центрівських магазинів уклало з КП "Носівка-Комунальник" угоди на вивезення сміття й куди вони дівають власний непотріб? Коли востаннє у місті проводилися конкурси на кращу вулицю, кращу садибу? Кого з керівників територіальних громад суворо запитали за наведення ладу біля Меморіалів Слави, могил невідомих солдат й чому ці роботи зазвичай перекладаються на плечі шкільних колективів? Погодьтеся, що питань тут таки більше, ніж відповідей на них.
 Вкотре погоджусь з тим, що й справді чисто не там, де прибирають, а перш за все там, де не смітять. Але ж якщо громада, трудові колективи інертні, то потрібно їх ватажкам, керівництву брати на себе сміливість і очолювати її на виконання цих робіт. До речі, стосується це не лише державних установ, а й представників малого бізнесу, фермерських колективів, деякі з яких, на жаль, аж занадто далеко відгородилися від цих "невиробничих" справ.
        За даними райдержадміністрацій та міськвиконкомів, тільки на території Чернігівської області нараховується понад тисяча несанкціонованих сміттєзвалищ. Є в цьому відвабному числі й наша частка. На жаль. Тож заслухавши інформацію свого заступника та з метою покращення благоустрою та санітарного стану населених пунктів району, впорядкування територій та адміністративних приміщень, озеленення, ліквідації стихійних, приведення в належний порядок діючих сміттєзвалищ, в.о. голови РДА В.П. Острянко своїм розпорядженням намітив ряд серйозних заходів, спрямованих на подолання негативних екологічних явищ, залучивши до цього громадськість, виконавчи комітети міської та сільських рад, трудові колективи та громадськість. Наскільки дієвими вони виявляться -- покаже час.
   К. МИХАЙЛЕНКО.