Що не день, наша держава вражає співвітчизників і світову спільноту, як не одним то іншим фактом у ряді відвабної статистики занепаду країни, дальшого зубожіння людей. Інфляція, корупція, ріст злочинності – це фіксують не лише засоби масової інформації, а й самі, високопосадовці, які не бояться сказати вголос правду, що Україна наразі в числі найнестабільніших країн світу разом з Зімбабве, Іраком, Суданом, іншими державами.

 Нинішня криза накрила чорною хмарою весь світ, але таких проблем, які ще далеко й неповні розкрилися, в нас чи не найбільше, - вважають відомі фахівці, політологи і вітчизняні, і зарубіжні, називаючи першопричину потрясінь навіть не в економічно-фінансовому глобальному землетрусі, а винятково українському характері політичних війн на верхотурах влади. Розгортаються вони не вперше і наразі наступна, як підсумок якій, - можливі дострокові вибори Президента й навіть одночасно парламенту.

 Ситуація справді гостра, непередбачувана наслідками і не до добра – знову нас усіх застерігають мудрі. Голова Верховної Ради Володимир Литвин відверто заявляє, що ще однієї політичної війни Україна просто не переживе, пропонуючи політикам, владцям прислухатися до голосу народу, об’єднатися, домовитися і прийняти такі узгоджені рішення, щоб запрацювала економіка, зупинилася інфляція, в результаті чого людям стало легше жити і вони повірили, зокрема й у себе.

 Вражає відверто не тільки загальний стан суспільства, постійна конфліктність між гілками влади зверху донизу. Особливо безпідставною на цьому фоні бачиться злива нагород, від якої множиться число героїв, орденоносців зовсім не співи мірно здобуткам у галузях, поступу країни. Безперечно, без доброго прикладу, взірця жити не можна, нецікаво. Але якщо в списках нагороджених надзвичайна рідкість бачити шахтаря, будівельника, лікаря, хлібороба, вчителя, навіть керівників чи господарників з регіонів, українських глибинок, запитується, хто ж бере, братиме сьогодні огром проблем, непросту ношу, яка випала на плечі й глумом у серця народу?! В такий час можливо й аморально шикувати святами, помпезними застіллями і нагородами, далебі, теж.

 Ось тепер, скажімо, упорядковуємо довкілля, прибираємо сміття, якого за зиму знову навикидали безмір у лісосмуги, на узбіччя. Одні, байдужі, не маючи совісті, вивезли побутовий непотріб зі своїх подвір’їв, іншим відведена роль ентузіастів і патріотів. Певна річ, ці люди заслуговують вдячності, доброго слова. Та вкотре будьмо об’єктивними, запитаймо себе, що робиться, аби вплинути психологію і відповідальність тих, хто засмічує довкілля, наблизити до мікрорайонів пункти збирання сміття, краще організувати цю справу. Навіть простий напис на виїзді з населеного пункту „Спасибі за чисте узбіччя, лісосмугу” вплинув би на когось із недбайливців.

 Розпочинається страсний тиждень, особливі дні в житті православних. Можливо, він і світле Великоднє свято налаштують усіх нас на велику і спільну роботу з подолання кризи, байдужості, неприязні й об’єднають в обов’язку, любові до України не на словах, а в конкретних справах.

 О. НЕСТЕРЕНКО.

Носівські вісті №15(9083)