Степовохутірському сільському голові Ірині Передерій, можливо, й легше, ніж іншим колегам, вирішувати організаційні моменти зборів громади. По-перше, сільчани завжди прагнуть зустрітись із народним депутатом і засновником місцевого господарства І. І. Куровським, і його участь у сході стала вже доброю традицією. Крім того, автобус господарства неодмінно підвозить сільчан із найдальших околиць і по завершенню зборів доставляє всіх по домівках, що, безперечно, на руку ветеранам. Тож і цього разу громада зібралась на свої головні збори року досить представницьким числом – молоді, літні, похилого віку. Навіть святковими одяганками степовохутірчани підкреслювали, що їх село досить таки заможне. Поміж людьми, відтак, добрий настрій в очікуванні початку зборів, задушевні розмови, як це буває в дружній родині, яку особливі проблеми обходять.

 Цього разу без хвилювань розпочала збори і продовжила їх детальним звітом про власну роботу, діяльність ради і виконкому сільський голова. Усім би так, - позаздрили б неодмінно колеги, якби були присутніми на зборах у Ірини Віталіївни і тричі позаздрили б, забігаючи наперед, що громада в підсумку оцінила роботу сільського голови на „добре”. Практично все намічуване програмою соціально-економічного розвитку села Степовохутірська громада виконала. Пліч-о-пліч працювали радівці, сільвиконком і з приватною агрофірмою „Агропрогрес” і, саме завдячуючи цьому плідному партнерству, Степові Хутори наразі – одна із найстабільніших у розвитку громад району. Успішно працюють заклади соціальної сфери, працівники якої одержують доплати від агрофірми. За великим рахунком, жодних проблем ні в освітян, ні в працівників охорони здоров’я та культури, тому залишається відповідати навзаєм лише трудівничим сумлінням, обслуговуючи сільчан.

 Тимчасово виникли перебої з фармацевтичним обслуговуванням, але проблема вже вирішується - працюватиме приватний аптечний кіоск. На громаду аж 10 магазинів – цілком достатньо, мабуть, у розрахунку на кількість жителів Степові Хутори і в цьому перші.

 Не вдаючись у демографічну статистику, яка загалом відвабна, як скрізь для нашого часу, все ж Степові Хутори з майбутнім. 10 немовлят народилося за минулий рік, 12 шлюбів, 67 дошкільнят і майже сотня школярів – красномовне свідчення, що село молодіжним центром буде жити, розвиватися, навіть підтримувати дихання своїх віддалених, старіючих висілочків. Тому, може, й дисонансом до загальної привабливої картини, вважай, ідеальної ситуації доробку влади й громади прозвучало зізнання сільського голови щодо невиконання двох пунктів програми розвитку – незавершений ремонт дитсадка та перекриття шкільного даху перенесені на нинішній рік. Скажемо, знову ж таки, наперед, на це звернув принципову увагу І. І. Куровський у своєму виступі, зауваживши, що якраз із коштами жодних проблем не було, недопрацювали організаційно господарі на місці.

 А втім, у роботі сільрадівців, активу все ж немало позитивного, вартого бути прикладом для інших громад. Це, зокрема й організована робота по благоустрою та впорядкування сіл, кладовищ і пам’ятних місць, в чому простежується чітка система турбот про довкілля, зразковий порядок у населеному пункті. Саме Степові Хутори і претендують наразі на це звання в районі. Непросто перелічити всі добрі справи для людей, завдячуючи спільним зусиллям місцевого самоврядування і приватної агрофірми „Агропрогрес”, яка не тільки солідно поповнює сільський бюджет, потужно захищає ветеранів, молодь, своїх працівників у непростому житті, а й значною мірою вирішує всі без винятку життєві питання сільчан, пов’язані з комунально-побутовим обслуговуванням, дозвіллям.

 Немає таких захоплень для молоді чи дорослих громади, де б поруч із ними не стали сільрада і з меценатською підтримкою народного депутата, керівництва „Агропрогресу”. Фізкультурники, культармійці в усьому мають підтримку, рибалкам – облаштована водойма. Навіть на сході обмінялися люб’язними репліками шанувальники відпочинку біля водного плеса з директором агрофірми М. Я. Шумейком. Проблем немає, агрофірма допоможе у всьому, аби риба водилася й сільське голубе плесо додавало всім доброго настрою. Якби всім такі проблеми, подумалось.

 Зрештою, сільчани висловлювали й ряд інших пропозицій, як поліпшення графіку руху громадського транспорту, облаштування зупинок у віддалених селах та впорядкуванню окремих відрізків доріг-грунтівок, зокрема, під’їзду до одного з кладовищ. Цими темами було доповнено проект рішення зборів і надто директор агрофірми запевнив, що все, стосовно обов’язків агрофірми, буде вирішуватися невідкладно. Питання транспортного сполучення взяла на контроль голова районної ради О. П. Самокиша.

 Як би не складалось з візитом у свою громаду І. І. Куровського, він відклав усі проблеми того дня у Верховній Раді і зустрівся із степовочутірчанами. Від людей не приховаєш пригніченого настрою народного депутата, якого з півдороги, було, завертали до справ у столиці. Та рідну сільську громаду він повважав за вище. Поділився з людьми наболілим, відверто скажемо, недалекоглядними амбіціями опозиції щодо відставки Уряду Ю. Тимошенко, який все робить необхідне, аби подолати кризу. Відсутність в Уряду діалогу з Президентом, парламентом дорого наразі обходиться державі і в цьому народний депутат навів конкретні приклади, як, зокрема, розв’язаній Прем’єром проблемі в газовому конфлікті, яка трактується неприхильниками і в суспільстві не об’єктивно, упереджено, як і в питаннях підтримки агропрому, будівельної галузі, в чому теж зусилля Уряду поправити ситуацію зводяться нанівець, на жаль, і в парламентських комісіях.

 І все ж народний депутат заспокоїв присутніх, мовляв, якою б не була складною ситуація, при всій гостроті кризових явищ, які наступають на Україну, пенсіонери, працівники бюджетних установ можуть не хвилюватися: пенсії, зарплати люди отримають, всі захищені статті профінансуються, місцеві бюджети будуть сформовані в обсягах, не менше минулорічних.

 І. І. Куровський відповів на запитання і, вибачившись, що не може добути з громадою до завершення зборів, відбув до Києва.

 На зборах виступили також голова районної ради Ольга Самокиша та директор агрофірми „Агропрогрес” Михайло Шумейко.

 Перший керівник представницької влади Носівщини Ольга Самокиша відзначила добру тенденцію, яка помітно вирізняє степовохутірську громаду, ряд інших у районі – це небайдужість до громадських справ. Зростає активність людей, які об’єднуються з владою навколо корисних і конкретних завдань. Це помітно, зокрема й по благоустрою, впорядкуванню населених пунктів, які, незважаючи на всі труднощі з бюджетним забезпеченням, розвиваються, впорядковуються. Будуються нові дороги, здійснюється газифікація, виконується програма „Чиста вода”. Багато зроблено, але й працювати є над чим у кожній громаді, зокрема й у степовохутірській, яка вважається стабільною в тенденціях розвитку. Голова районної ради не обходила гострих для району проблем, поділилася із степовохутірчанами наболілим для себе особисто, зокрема в роботі над місцевим бюджетом та підтримавши думку І. І. Куровського, що фінансово-економічна криза, яка все більше бере в полон державу, не для степовохутірчан. Їй немає місця, де господарюють успішно в агрофірмі і активно дбають всією громадою про порядок у селі.

 Про доробок агрофірми в минулому році розповів сільчанам М. Я. Шумейко. Господарство знов увійшло на рекордні рубежі виробництва сільгосппродукції, однак в силу обставин на ринку не може здійснювати реалізацію збіжжя. Склади переповнені зерном. І тільки наразі ціна на нього починає підвищуватися. І все ж агропргресівці виплатили зарплату, розрахувалися з пайовиками, успішно підготувалися до весняних робіт у полі.

 О. П. Самокиша та М. Я. Шумейко відповіли на запитання сільчан, підтримали плани громади і далі розвиватись на 2009 рік. Вони загалом напружені, вимагають активно включатися в роботу з перших днів року. Кризу до уваги степовохутірчани не беруть. Вона таки й справді їх обходить.

О. ГРИЦЕНКО.

 «Носівські вісті»  №7 (9075) 14 січня 2009 р.