Такого велелюддя на традиційних щорічних зборах Чернігівського земляцтва у Києві, як цього разу, не пам’ятають носівчани-завсідники цього свята великої земляцької родини. Та й самі прибули представницькою делегацією, як ніколи. На чолі з головою районної ради та в.о. голови райдержадміністрації О. П. Самокишею та В. П. Острянком, їх заступниками Олександром Пухою, Миколою Павленком, з керівниками відділів і управлінь, представниками депутатського корпусу, активу органів влади і громади.
Одне слово, і Носівщина з повертанням сонця до весни розквітла на зібранні, на якому вперше кількість земляцької родини переступила рубіж 3 тисяч сердець, закоханих у свою маленьку-велику батьківшину – Чернігівщину. На зборах же було значно більше, бо крім столичних земляків, зібрались до родинного гурту в Палаці Спорту представники всіх територіальних громад, як і наша зі своїми талантами, розгорнувши чудові виставки народного і професі йного мистецтв, із самодіяльними колективами. І хоч Носівщина поїхала без артистів, але чужі від наших столів не відходили, неофіційно визнавши вкотре – столи носівського куреня в Чернігівському земляцтві найгостиннішими.
Своє мистецтво на виставкових експозиціях, де особливо впадало в очі „Чернігівщина туристична”, представляли також наші земляки – видатний і заслужений український художник Микола Стратілат та чудовий маляр із Червоних Партизан Григорій Шкребіль, біля полотен якого буквально вирували шанувальники, бажаючі поповнити його картинами свої зібрання. Це було справжнє визнання Носівщини талановитої.
Як і зазвичай, збори, тринадцяті від дня народження земляцтва, відкрилися Гімном України. У хвилини його звучання тисячі сердець синів і доньок Чернігівщини виповнили й до того щедру ауру Палацу, в якому знайшов прихисток штаб земляцтва, великою любов’ю до нашої Вітчизни.
Як завжди, по-стефаниківськи стислий був доповідач голова товариства Віктор Ткаченко, але сказав наскільки багато про діяльність земляцьких об’єднань упродовж року, починаючи від поіменного переліку тих, хто стояв біля колиски товариства і закінчуючи добрими справами земляків у своїх громадах, що зал оплесками вшанував доброчинство киян в ім’я рідного краю. На цій хвилі непоміченою не залишилась і діяльність носівського куреня, яку започаткував Микола Ляшенко, а нині гідно продовжує Віктор Черненко. Одна справа допомагати завжди і в усьому рідному краю, але й, безумовно, залишається на видноті те, що наші земляки тільки на підтримку потерпілим від стихії в Західних областях України переказали близько 300 тисяч гривень.
Тепло вітали земляцьке зібрання на хвилі новорічно-різдвяних почуттів заступник голови ОДА Олександр Шонайло, голова обласної ради Наталія Романова, наголосивши на вагомому внеску столичних земляків у розвиток сіверянського краю, зокрема і виконання низки проектів по відновленню та реконструкції історико-культурних пам’яток Чернігівщини, здійсненню цілого ряду спільних культурно-мистецьких акцій, відзначення пам’ятних дат, ювілеїв населених пунктів, відомих людей нашого краю і просто в багатьох буденних справах.
Вітали тепло земляків також народний депутат України Олег Ляшко, представник від столичної мерії Сергій Рудик. А ще було море нагород, особливо від обласної ради, облдержадміністрації, Чернігівської міської ради, ради земляцтва і Верховної Ради, від столичного мера... В числі нагороджених чи не найбільше звучали імена носівських земляків. В їх числі П. Медведя, В. Чернетка, А. Медведя, Г. Шкребеля, В. Свирида, В. Нечепи, інших.
Віншував офіційну частину, як і завжди, великий концерт. У прекрасний вінок-дарунок присутнім свої неповторні голоси вплели також наші земляки лауреат Шевченківської премії, заслужений і народний артист, відомий кобзар-лірник Василь Нечепа, заслужений артист України Віталій Свирид.
Справді родинне незабутнє свято, яке розквітло своєю неповторною весняною красою у січневому Різдвяному вертепі четвертим празником у гості. Високодуховним, об’єднуючим, неповторно красивим у думках, дійстві, перерісши у сердечне спілкування з тостами, спогадами, привітаннями, піснями і всім, що налаштовує просто жити по-людськи, красиво, з любов’ю до рідної української землі та її сільських глибинок і околиць, таких же щедрих і багатих своїми синами і доньками. Хай одні в столиці, інші – в Носівці, Коропі, Бахмачі, Прилуках... Але всі заодно тисячами сердець з любов’ю, в поклоні й із добрими справами до Чернігівщини. Так було, так є і неодмінно так буде, не тільки через те, що знову голова ради Товариства Віктор Ткаченко підписав угоду на співпрацю з керівниками області Наталією Романовою та Олександром Шанойлом на 2009 рік, а й тому, що наші в столиці і в кожному куточку Чернігівщини живуть і діють одним почуттям – любові, на рівні відповідальності серця перед Україною і батьківським краєм, живуть чуттям єдиної родини.
І навіть ніхто не помітив і не зауважив, що цього разу не було ні особистих засвідчень поваги присутністю чи навіть посланням відомих і сильних на політично-державному бомонді, зокрема й наших рідних, якими земляки все ж не залишають гордитися. Можливо, в кризових умовах їм не до свят?! А ми залишились із святом, зажили його світлою аурою, всіма барвами веселки над Десною та з доброю пам’яттю про все, що було, і з найкращими задумами і побажаннями на новоріччя Чернігівщині, нашій рідній Носівщині і Україні.
Шануймося, ми варті їх любові навзаєм.
О. НЕСТЕРЕНКО.
№4 (9072) 24 січня 2009 р.
