Відкриття виконавчого провадження слід трактувати як стадію, що визначає такий початок дій щодо виконання постанов суду та актів інших державних та не державних органів, який забезпечує правомірність застосування заходів примусового виконання. Для звернення рішення до виконання стягувачу в першу чергу необхідно виконавчий документ пред’явити до відповідного відділу державної виконавчої служби разом із заявою про відкриття виконавчого провадження. Закон не містить вимог стосовно змісту заяви про відкриття виконавчого провадження, вона викладається у довільній формі. Крім стягувача, правом подання заяви про відкриття виконавчого провадження наділений і його представник, але вразі належного оформлення його повноважень. Також має право звернутися із заявою про відкриття виконавчого провадження прокурор, якщо він здійснював представництво інтересів громадянина або держави й зазначене виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого документа за його заявою. Водночас стягувач у заяві про відкриття виконавчого провадження вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, а також шляхи отримання ним коштів, а також право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону та його відчуження.

Відповідно підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, а саме:

 виконавчі листи, що видаються судами і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово - промисловій палаті;

 ухвали, постанови суддів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках передбачених законом;

 судові накази;

 виконавчі написи нотаріусів;

 посвідчення комісій по трудових спорах , що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

 постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення;

 постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладення штрафу;

 рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;

 рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей.

Відкриття виконавчого провадження пов’язано із принципом дизпозитивності і передбачає активну поведінку стягувача.

При вирішенні питання щодо відкриття виконавчого провадження до обов’язку державного виконавця входить перевірка не лише наявності виконавчого документа, що надійшов від стягувача, у цьому переліку, але й відповідність його реквізитам, а саме:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що її видали; 

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (для фізичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб) індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача чи боржника чи можуть сприяти примусовому виконанні, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника;

4) регулятивна частина рішення;

5) дата набрання законною (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Наведення інших відомостей щодо стягувача чи боржника не є обов’язковим для суду чи іншого органу, що видає виконавчий документ. Державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст. 6 Закону України «Про державну виконавчу службу» зобов’язаний сумлінно виконувати службові обов’язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституціє України та Законами України та використовувати надані йому права у точній відповідності до закону. Тому відкривати виконавче провадження державний виконавець в праві лише при дотриманні у виконавчому документі всіх зазначених у ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» реквізитів.

У разі виявлення невідповідності виконавчого документа вимогам, державний виконавець повинен відмовити у відкритті виконавчого провадження, про що він виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, і не пізніше наступного дня надіслати її заявникові. При цьому державний виконавець зобов’язаний роз’яснити заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, про приведення виконавчого документа у відповідність вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Після усунення недоліків виконавчого документа заявник в праві звернутися до державної виконавчої служби на загальних підставах. 

Зміст виконавчих документів, виданих на підставі судових рішень та рішень інших юрисдикційних органів, має певну специфіку, що полягає у встановленні іншими законодавчими актами додаткових вимог до виконавчих документів.

Державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» та пред’явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3 – денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує боржнику на строк для самостійного виконання рішення, який не може перевищувати 7 днів, а рішень про примусове виселення – 15 днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку із стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов’язаних з організацією і проведенням виконавчих дій. При цьому вказується дата виконання. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу та боржнику.

За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно та кошти боржника. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному Законом. Якщо в постанові зазначено потребу опису майна, то копія такої постанови вручається боржнику при проведенні опису майна.

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду в 10 – ти денний строк. У разі, якщо після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження буде встановлено, невідповідність виконавчого документа вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкладає проведення виконавчих дій та негайно повідомляє стягувачу про необхідність звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, про приведення виконавчого документа у відповідність чинного законодавства. У разі усунення обставин, що стали підставою для відкладення проведення виконавчих дій, державний виконавець продовжує виконання рішення у порядку, установленому Законом. Якщо зазначені обставини до закінчення строку відкладення з поданням до начальника органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований для прийняття рішення відповідно до вимог Закону.

Виконавчі документи, що видаються судами та іншими органами, можуть бути пред’явлені до виконання в межах певних строків, визначені статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до виконання в такі строки:

 Посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - трьох місяців;

 Інші виконавчі документи – протягом року, якщо інше не передбачено Законом. 

 Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного окремо.

Виконавчі дії проводяться державним виконавцем відповідного органу виконавчої служби, який розташований:

 За місцем проживання . перебування , роботи боржника – фізичної особи або за місцем знаходження йог майна;

 За місцем постійно діючого керівного органу або майна боржника – юридичної особи;

 За місцем здійснення певних дій, які зобов’язаний вчинити боржник за відповідним рішенням суду або іншого органу (посадової особи) щодо виконання рішень немайнового характеру.

Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть учиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. 

У разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження або встановлення місця проживання, або перебування чи місце знаходження боржника, його майна, місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з’ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходження боржника, місце його роботи чи місцезнаходження майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

Виконавчий документ разом з копією акта не пізніше наступного дня держаний виконавець зобов’язаний надіслати до органу державної виконавчої служби за новим місцем проживання боржника, місцем його роботи чи місцезнаходження майна боржника, про що одночасно, в копії супровідного листа, повідомляє стягувача та орган, який видав виконавчий документ.Порядок передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого.

Відповідні територіальні органи державної виконавчої служби сприяють державному виконавцеві, який вчиняє виконавчі дії на їх території.

Отже для виконання завдань захисту прав громадян, юридичних осіб і держави, цивільне судочинство покликано забезпечити, як правильний та своєчасний розгляд і вирішення підвідомчих йому справ, так і виконання постановлених щодо них рішень. Ця мета досягається за допомогою процесуального порядку їх примусової реалізації.Отже,виходячи з вище викладеного відкриття виконавчого провадження має важливе значення.