Обов’язок сплачувати аліменти виникає у матері, батька, інших членів сім’ї та родичів з обов’язку утримувати дитину, у повнолітніх дочки, сина інших повнолітніх членів сім’ї та родичів з обов’язку утримувати батьків та інших родичів. Також встановлені умови звернення стягнення на майно боржника. Так, у разі неможливості стягнення аліментів і з заробітної плати чи інших доходів боржника потягом трьох місяців підряд і якщо він не працює і не одержує дохід, то стягнення звертається на майно боржника.

За правилами, встановленими законом, державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості з аліментів і повідомити про нього стягувача і боржника.

Розмір заборгованості з аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення, виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості в твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні.

Адміністрація підприємства, установи, організації  на підставі письмової заяви платника аліментів або виконавчого листа зобов’язана щомісяця утримувати аліменти із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших сум і перераховувати їх не пізніше ніж у триденний термін з дня виплати заробітної плати, пенсії, стипендії, інших сум особі, зазначеній в заяві чи виконавчому листі.

Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати.

Умови договору не можуть порушувати права дитини. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Державний виконавець зобов’язаний здійснювати систематичний контроль за правильним і своєчасним відрахуванням утриманих сум аліментів стягувачам.

Якщо вжитими заходами місце проживання та місце роботи боржника не будуть встановлені, то державний виконавець зобов’язаний порушити перед судом питання про розшук боржника через органи внутрішніх справ.

Якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога.

Порядок призначення цієї тимчасової держаної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Вище згаданих проблем можна уникнути, а саме: укласти між подружжям шлюбний договір, припинення аліментів на утримання дитини у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно, ця норма дозволяє укласти договір, за яким певне не рухоме майно передається в обмін на звільнення від обов’язку сплачувати аліменти.

Отже, аліменти – це кошти на утримання, що надаються одним членами іншим. Метою виплат аліментів є матеріальна підтримка нужденних членів сім’ї. Аліменти можуть сплачуватися на підставі, угоди між членами сім’ї або за рішенням суду. На практиці  на жаль частіше зустрічаються ситуації, коли близькі колись люди більше не бають піклуватися один про одного. Таким чином, ряд питань і проблем потребує вирішення на законодавчому рівні.