Подолавши відстань у кількасот світлових років, космічна станція «Па-Цюк-18» наближалась до третьої планети раніше невідомої зоряної системи. Сенсори станції виявили на цій планеті умови, придатні для життя.

Саме з метою пошуку нового місця для проживання, з планети Ламінюка було запущено двадцять розвідувальних станцій класу «Па-Цюк» у безкраї простори Всесвіту. На Ламінюці вичерпувалися ресурси, і життя на ній ставало неможливим.

Капітан Натіпак прийняв рішення ввімкнути маскувальний екран і перейти на орбіту третьої планети. На засіданні старійшин було вирішено послати на планету розвідувальний корабель з найкращими десантниками Геком, Чуком і Пуком для збору необхідної інформації про тамтешні умови існування.

Місцем висадки десанту було визначено місцевість надмірно не заселену розумними, хоча доволі примітивними істотами. 

- Наприклад, тут, - ткнув пальцем найстаріший старійшина у карту.

Присутні, нахилившись над столом, прочитали над пальцем: «Nosivka».  

Наступного дня Гек, Чук і Пук з повним озброєнням зайняли місця у розвідувальному кораблі. Десантування було вирішено здійснити під покровом темряви. Дочекавшись потрібного часу, корабель приземлився у заданій точці. Гек і Чук вийшли з корабля для збору зразків організмів, які заселяли планету. Пук залишився на сторожі. 

За півгодини Гек і Чук, набравши два мішки зразків, повернулися до корабля, але на його місці виявили Пука з штурвалом у руках, який сидів на землі витріщивши очі. Гек і Чук теж повитріщали очі. У мішку у Чука невідомий організм видав звуки: «Няв-няв».   

- Де корабель?, - спитали десантники своєю ламінюцькою мовою.

Відповіді не було, натомість Пук покрутив штурвал і вимовив невідоме досі прибульцям слово «метал». На що у Гека і Чука очі полізли на верх лоба. Невідомий організм у мішку у Чука перестав нявкати і заверещав.  Від несподіванки Чук кинув мішок, з нього вискочив голосистий організм і з розгону заскочив на дерево. Пук продовжував сидіти на землі, крутити штурвал, вимовляючи загадкове слово «метал». 

Гек викликав рятувальну капсулу.

*  *  *

Через три доби Пука привели до тями. Нарешті він розповів, куди подівся десантний корабель.  Виявляється, тільки-но він залишився один, на станцію напали ці примітивні істоти і зі словами «метал, метал» за лічені хвилини розібрали корабель на частини і зникли з ними у невідомому напрямку. 

- Чому ти не застосував зброю?, - грізно спитав Натіпак.

- Тому, що, тільки я про неї згадав, її уже у мене не було, - невтішно відповів Пук.

Ламінюкани знову зібрали раду старійшин. Зважаючи на те, що переважна більшість місцевих транспортних засобів пересувається по  планеті на колесах, було вирішено другий корабель обладнати колісним шасі.

Гек, Чук і Пук цього разу були мудрішими. Щойно корабель приземлився, не зупиняючись переключили привід на шасі і поїхали по не дуже рівній дорозі. Гек двічі гепнувся головою об стелю корабдя, а Чук пошкодив ногу. Пересуваючись далі, корабель занурився у чорну в’язку субстанцію і зупинився. Ввімкнули максимальну тягу – ні туди, ні сюди. Субстанція невідомого складу міцно тримала колеса. Розгублені десантники не придумали нічого іншого, як штовхати корабель. Чук залишився за кермом, Гек і Пук десантувалися та почали штовхати. З під коліс їх облило чорною субстанцією, але корабель не здвинувся з місця. А ще, як на зло, в сусідньому дворі загавкав невідомий організм, потім підбіг до Пука і укусив його за ногу. 

Увесь у чорній в’язкій субстанції Пук сів на землю і витріщив очі. На всі питання Гека і Чука він відповідав одним незрозумілим словом: «гав».

 Гек викликав рятувальну капсулу.

*  *  *

Натіпак лютував: 

- І це найкращі! Ганьба!

Десантники понуро слухали. Заперечувати було нічого. Невідома чорна субстанція не піддавалась жодному відомому на Ламінюці миючому засобу. Крім того, Пук лише на третій день прийшов до тями, а до того гасав по станції і викрикував невідоме: «гав-гав!».

Старійшини цього разу довго радились і прийняли рішення:

1. Продовжити дослідження планети;

2. Пересуватись на колесах, але виключно по дорогах з твердим покриттям;

3. Пука на планету більше не пускати.  

Корабель спустився точно на дорогу, десантники перемкнули привід на колеса. Апарат набрав швидкість. Задоволені прибульці наближалися до пункту призначення. Аж, раптом, через сильний удар і скрегіт корабель перекосило і він зупинився. Крізь дірку, яка утворилася в обшивці, Гек і Чук побачили здоровенну вибоїну серед дороги. Саме в неї потрапило колесо на повній швидкості і відділившись від шасі зникло з поля зору. Пошуки колеса не мали успіху, корабель для пересування був не придатний. 

На узбіччі з’явився здоровенний чотириногий організм. Він заржав.  

Гек терміново викликав рятувальну капсулу.

*  *  *

На черговій нараді старійшин голоси розділились. Одна частина пропонувала забиратись якомога далі від цієї планети, інша – продовжити збір необхідної інформації. З перевагою в один голос перемогу дістала друга пропозиція. Цього разу вирішили пересуватися пішки. 

Чук висадив Гека в заданому районі і підняв корабель на безпечну висоту. Гек, стараючись не привертати до себе увагу, збирав до мішка науковий матеріал. На зустріч йому невпевненою ходою наближався представник місцевих примітивних істот.

- Закурити є?, - спитала істота.

Гек ввімкнув портативного перекладача, і тільки зібрався вступити в контакт з представником місцевої цивілізації, як цей представник зі словами:

- Мовчиш, гад, - махнув рукою, і перед очима відважного десантника засвітився сніп іскор. Чук, спостерігаючи за цими подіями з висоти пташиного польоту, направив корабель на допомогу другові. Вже перед самою посадкою корабля примітивна істота вихопила звідкись продовгуватий предмет з вонючою рідиною, і жбурнула їм в ілюмінатор. По склу пробігла тріщина, корабель було розгерметизовано. 

Чук підбіг до непритомного Гека. Примітивна істота зникла. Натомість з кущів виглянув бородатий і рогатий організм і сказав: «ме-е-е».

Переляканий Чук терміново викликав рятувальну капсулу.

*  *  *

На нараду Гек з’явився з синцем під оком і перебинтованим носом. Його вигляд говорив сам за себе. Підрахували втрати: чотири десантні кораблі, чотири рятувальні капсули, троє контужених десантників. Старійшини одноголосно прийняли рішення – мерщій тікати звідси.

Капітан Натіпак викликав радиста:

- Передайте всім – ця планета дуже небезпечна. А саме небезпечне місце на планеті – Nosivka!